Перейти до головного контенту
EN

«Портал Зерна»: зібрали за день понад 50 тисяч для бригади фотографа-військового

Дата публікації

Приїхати з війни, щоб провести в рідному місті свою першу виставку в жанрі концептуальної фотографії і повернутися назад з донатами для потреб військових.

Це про військового-фотографа з Луцька Віктора Голікова та його імерсивну експозицію  «Портал Зерна», що відбулася 9 лютого в центрі розвитку креативних індустрій «Або Або», яку організувала платформа «Алгоритм дій». 

Частинка великого приміщення, що перебуває в процесі ревіталізації, була перетворена на експозиційну залу в  130 м², що вмістила понад 30 робіт митця. 

Виставка тривала лише п’ять годин, поєднавши мистецтво та підтримку Сил оборони. 

<br>

Віктор Голіков, відомий в місті фотограф, який працював у різних жанрах — із жовтня 2023 року в лавах ЗСУ. Тож організатори ще на старті запустили інтернет-флешмоб «Я в «Зерні», пропонуючи через фото, зроблені в скульптурі, долучитися до підтримки 109 Донецької бригади ТРО, в якій служить Віктор Голіков. 

Завдяки їм я тут,  вони мене відпустили на цю подію. І ми не просто просимо про донати, а даємо взамін трішечки бонусів: магніти із зображеннями робіт, листівки, футболки в чохлах, оскільки в нас не саме чисте приміщення, але таке, як є: в цьому великий кайф. Немає фіксованої вартості на жодну з позицій. Хто вважає скільки за потрібне залишити,  все — на совісті, —

перше, що сказав митець Віктор Голіков на відкритті експозиції.
Віктор Голіков та Володимир Хомич — луцькі фотографи, нині — військовослужбовці 109 ОБрТрО
Віктор Голіков та Володимир Хомич — луцькі фотографи, нині — військовослужбовці 109 ОБрТрО

Перебуваючи наприкінці минулого року в Луцьку на реабілітації, Віктор Голіков зробив серію фото людей і предметів у дзеркальній поверхні сталевої скульптури «Зерно», що на перетині вулиць Кривий Вал та Лесі Українки,  у різну пору доби. Інша реальність, яку запропонувало «Зерно», цілком захопила і дала початок новому проєкту.  

Тож представляли на відкритті, разом із арткураторкою проєкту, режисеркою і керівницею незалежного театру «Гармидер» Русланою Порицькою увесь концепт імерсивної виставки   «Портал Зерна» під супровід треку, спеціально створеного під цю подію саунд-дизайнером Євгеном Манном. На початку провели невеличку екскурсію простором для відвідувачів. 

Експозиція складалася з декількох частин:  «Внутрішні портрети»: зафіксовані предмети чи звичні будівлі Луцька в «Зерні» набули нових форм, і стали іншою, космічною чорно-білою реальністю Луцька. А  обличчя людей, відображені в «Зерні», наче сховані за невидимою пеленою, розмиті, часто містичні.

Емоційне наповнення портретів іноді відлякує. Сподіваюся, я таких негативних штук в людей позабирав і передав у картини, —

прокоментував Віктор Голіков.
Імерсивна експозиція «Портал Зерна» Віктора Голікова
Імерсивна експозиція «Портал Зерна» Віктора Голікова

Ще одна частина-відеоінсталяція під назвою  «Живе Зерно» — це зафіксований відеографом Олександром Солов’єм процес зйомок, а також його власна взаємодія із  «Зерном»: рефлексії, настрій, співтворення. Проєктор, що транслював відеоінсталяцію  на стелю, знаходився на холодильнику,  а пульт — всередині. Адже, за словами арткураторки Руслани Порицької, простір у процесі підготовки пропонував предмети, які вже тут були, і рішення, як їх використати. Крім холодильника, на якому, до слова, розмістили також магніти з зображеннями фоторобіт,  використали кольорові склоблоки, які,  в результаті, стали гарною підставкою для мерчу виставки.  

Відеоінсталяція «Живе Зерно» — проєкція відеороботи Олександра Солов’я
Відеоінсталяція «Живе Зерно» — проєкція відеороботи Олександра Солов’я

Вісім плит на підвищенні з розрізненими фрагментами одного із зображень в  «Зерні». Потрібно було з’єднати за принципом популярної колись гри в «пятнашки»: скласти цілісне зображення, керуючись можливістю користуватися однією порожниною замість плити. Поряд лежить аркуш-підказка із повним зображенням. Автор виставки зізнався, що це — його автопортрет.

А ще дві світлини — за чорними завісами. Одна, велетенська, не заплановано-спонтанна, була розміщена в просторі, яке ще не розділене поверхами,  відчуття, ніби спущена з іншого виміру.  У світлі дня і пізнього вечора — різна. Вона про Луцьк, якого ми не знаємо. І для автора було важливо, аби кожен прочитав її по-своєму. 

«Спущена з іншого виміру» робота Віктора Голікова
«Спущена з іншого виміру» робота Віктора Голікова

А інше фото було розміщене за чорною завісою в світлі червоного прожектора під назвою «Варіофото. РАКУРС». Змінюючи кут зору,  можна було побачити, як зображення будівлі з Луцька, зловлене в «Зерні», переливається в розтрощене вікно знищеного училища культури в Добропіллі. За словами Віктора Голікова, це дуже символічне поєднання двох реальностей, в якій живуть українці.  

Якщо вдасться, за словами митця,  саме це фото покладе початок новій виставці. 

«Варіофото» Віктора Голікова
«Варіофото» Віктора Голікова
Продовжуючи переглядати сайт, ви погоджуютесь з нашою політикою конфіденційності

Долучайтесь до партнерів

Раді, що ви вирішили стати нашим партнером. Будь ласка, заповніть форму нижче й вже незабаром чекайте зворотний зв’язок від нашої команди

Вітаємо!

Раді, що ви вирішили приєднатися до нашої команди. Будь ласка, заповніть форму нижче та прикріпіть резюме

Додати резюме

doc, .docx, .txt, .pdf

Оберіть суму донату

Дякуємо!

Ваша підтримка дуже цінна

Дякуємо за звернення

Заявка успішно надіслана.

Очікуйте зворотний зв’язок
від нашої команди.