У Луцьку стартував новий сезон Urban Talks 2.0 — міські лекції та дискусії про розвиток міста в межах першого комплексного урбаністичного дослідження Urban Vision Lutsk.
Перша зустріч відбулась 30 травня у Луцькому молодіжному центрі. Темою обговорення стала концепція Смарагдової мережі та її інтеграція в екосистему Луцька. Ініціаторами Urban Talks 2.0 є команда ГО «Місто.Перезавантаження» за підтримки платформи «Алгоритм дій».
Архітекторка та керівниця офісу міського розвитку Urban Reforms Олександра Нарижна та архітектор-урбаніст, учасник «Місто.Перезавантаження» Тарас Дацюк розповіли лучанам, як можна перетворити зелені зони Луцька у функціональні простори.
Смарагдова мережа та Зелене коло
Олександра Нарижна пояснила присутнім концепцію Смарагдової мережі і яким чином Луцьк може стати частиною великої європейської екосистеми.
Смарагдова мережа — це мережа природоохоронних територій, яку створили для збереження диких рослин і тварин у їхньому природному середовищі існування. Її заснувала Рада Європи в 1998 році як аналог мережі Natura 2000. Головною відмінністю мереж є країни охоплення — Natura 2000 існує в межах ЄС, а Смарагдова функціонує позаСмарагдова мережа — це мережа природоохоронних територій, яку створили для збереження диких рослин і тварин у їхньому природному середовищі існування. Її заснувала Рада Європи в 1998 році як аналог мережі Natura 2000. Головною відмінністю мереж є країни охоплення — Natura 2000 існує в межах ЄС, а Смарагдова функціонує поза
Розбудову Смарагдової мережі в Україні розпочали у 2009. Провідною організацією, яка відповідає за її розбудову, є Міністерство екології та природних ресурсів України. Наразі Смарагдова мережа в Україні охоплює близько 10% території країни. Разом з територіями кандидатами, її частка становитиме близько 20%.
Смарагдова мережа в Україні має значний потенціал, який може стати додатковим поштовхом для розвитку територіальних громад, зокрема й Луцької.
Функціонування мережі Natura 2000 є прикладом: за оцінками, вигоду від її існування оцінюються у 200-300 мільярдів доларів, що становить 2-3% ВВП ЄС.
Смарагдова мережа в містах — це створення комфортного мікроклімату, а також формування середовища для якісного особистісного розвитку та набуття нового гармонійного досвіду.
Заплава річки Стир є частиною цієї мережі з 2021 року і охороняється за її стандартами. В Україні стратегічна екологічна оцінка разом з містобудівною документацією регулює будівництво в межах цих територій. Луцька міська територіальна громада має високий рівень заповідності, перевищуючи середній рівень в Європі, що створює потенціал для природного туризму.
Дослідження Urban Vision Lutsk дало змогу детально дослідити місто та визначити декілька векторів розвитку Луцька в контексті Смарагдової мережі.
В партнерстві з екологами, біологами, місцевими ентузіастами річку Стир, менші річки міста, болота, сквери та парки треба об’єднати у смарагдовий каркас міста з доступними та облаштованими маршрутами і зонами відпочинку для різних груп користувачів — від науковців до дітей. Центром цієї мережі може стати вузол Старого міста, Центрального парку і Гнідавського болота. Це дозволить закріпити за історичною частиною роль точки зібрання локальної громади та знакового місця у культурному просторі Волині
Експерти пропонують створити у Луцьку Зелене коло — єдину зелену мережу публічних просторів, вулиць, парків та скверів, що з’єднуються і утворюють систему.
У нас є чотири бенефіти, які ми зливаємо. По факту ми об’єднуємо старий і новий центр. Є задача — відкрити місто для річок, тому що історично місто було відкритим до річок. І це не тільки Луцьк, це по всій Європі.
Згідно з цією концепцією, запланована поява ключових для міста нових публічних просторів: набережні, ландшафтні парки, оглядові майданчики, кишенькові парки та тематичні публічні простори. Ці простори поєднуються вулицями та зеленими зв’язками і забезпечують блакитно-зелену мережу.
Зелений коридор — Сапалаївка
Тарас Дацюк презентував лучанам концепцію Зеленого коридору — Сапалаївка, яку ініціювало «Місто. Перезавантаження» на базі дослідження Urban Vision Lutsk та Смарагдової мережі.
Це амбітна ініціатива, яка спрямована на створення транзитної вело та пішохідної зони вздовж річища Сапалаївки, яке простягається від Теремнівських ставків до центру міста, з виходом на набережну річки Стир. Зелений коридор зменшить навантаження на транспортну систему Луцька, а також покращить умови для занять спортом і для відпочинку.
На прикладі вже реалізованого проєкту Duck`s Lake у Львові, урбаніст показав, що використовувати природний потенціал біля міських водойм реально.
Міста, такі як Львів, у яких набагато менше природного ресурсу, ніж в Луцьку, вони хапаються за кожне озерце і ставочок
Також Тарас навів приклад концепції «Зеленої лінії» у Львові. Це семикілометровий вело-пішохідний маршрут, який має з’єднати район Сихів та центр міста, пролягаючи через міські магніти, які розташовані на шляху, в обхід великих автомобільних шляхів. Проєкт почали реалізовувати на сихівській ділянці у пілотному режимі.
Ми хочемо встановити новий зв’язок, щоб створити нові сценарії використання зелених зон у Луцьку. Наприклад, крайня толока цього року — була спроба сполучити Парк-900 і набережну Стиру. Ми об’єднуємось з місцевими спільнотами: біговим клубом, волонтерським хабом, запросили локальні бізнеси, щоб почути їхні думки щодо експлуатації цього простору
Наприкінці заходу проєктна менеджерка Urban Vision Lutsk Лідія Гонтар анонсувала наступну Urban Talks 2.0, яка відбудеться 7 червня. А також закликала усіх підписуватися на instagram та facebook ініціативи, щоб слідкувати за проєктом та майбутніми анонсами подій.
Крім того, під час лекції презентували друковані видання дослідження Urban Vision Lutsk та Концепцію розвитку центру міста Луцька. Урбаністи планують протягом наступного місяця поширити примірники у різні заклади: бібліотеки, кафе, девелоперські компанії, громадські організації та органи місцевого самоврядування.
Довідково: Проєкт Urban Vision Lutsk реалізовують ГО «Urban Reform» (Харків), ORG Permanent Modernity (New York / Antwerp / Brussels) та ГО «Місто.Перезавантаження» (Луцьк) за ініціативи та фінансування платформи «Алгоритм дій» та за сприяння Луцької міської ради.