У межах співпраці ВНУ імені Лесі Українки, Харківської школи архітектури та Алгоритму дій, було реалізовано дослідження території університетського містечка.
Упродовж дев’яти днів навчальної практики студенти-другокурсники ХША працювали безпосередньо у Луцьку. Головна мета їхньої роботи — дослідити, як розрізнені корпуси та гуртожитки ВНУ можуть перетворитися на відкритий, безпечний та комфортний простір для навчання, відпочинку і щоденного життя всієї міської спільноти.
Від ізольованих корпусів до єдиного міського кластера
Студентське містечко ВНУ розташоване у самому серці Луцька, проте наразі його об’єкти функціонують як окремі, відрізані один від одного «острови». Серед ключових викликів території — паркани, фізичні бар’єри, незручна пішохідна інфраструктура та нехтування потенціалом природного ландшафту і річки.
Студенти ХША мали на меті не просто накреслити нові будівлі, а відновити просторові й соціальні зв’язки між вишем, міськими вулицями, річковою зоною та житловими районами.
Глибока аналітика: 7 перерізів та 7 шарів
Дослідницька робота базувалася на комплексній методології:
- 7 просторових перерізів: допомогли оцінити зміну рельєфу, взаємодію висотності забудови з довкіллям та щільність зв’язків між вулицями.
- 7 синтетичних шарів: охопили дослідження топографії, рівня шуму, маршрутів пішоходів, груп користувачів, а також просторових бар’єрів та функціонального наповнення.
Завдяки накладанню цих даних команді вдалося чітко визначити «точки напруги» — осередки конфліктів рухів та використання простору, які водночас володіють наибольшим потенціалом для якісних трансформацій.
Ключові візійні рішення проєкту
Сформована концепція трансформації кампусу спирається на три ключові напрями:
- Безпечні пішохідні вулиці («вонерфи»): мережа «живих вулиць», де пріоритет віддається пішоходам і велосипедистам, а автомобільний рух заспокоюється спеціальним дизайном.
- Повернення річки в життя міста: розчищення берегових зон, збереження біорізноманіття, створення громадських просторів біля води та нових пішохідних містків.
- Співдружність дворів та ідентичність: облаштування багатофункціональних дворів біля гуртожитку та Лаби, а також впровадження W-арок як елементів навігації та брендингу ВНУ.
Результати цієї практики — це не просто студентський навчальний проєкт, а готовий візійний фундамент для майбутніх урбаністичних змін у Луцьку. Перетворення кампусу на відкриту екосистему дозволить університету стати драйвером міського розвитку, а Луцьку — отримати сучасний, інклюзивний та привабливий публічний простір.
Ознайомитися з повним текстовим звітом, детальною аналітикою, концептуальними генеральними планами та етапністю реалізації можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1TSwWW_CUWqvhL4SoyBqInT71Xf6t-7K9/view.
Практика реалізована у партнерстві з Волинським національним університетом імені Лесі Українки, Харківською школою архітектури та програмою Urban Vision Lutsk у межах платформи «Алгоритм дій».
