
На два дні Луцьк перетворився на «столицю» розвитку та покращення міського середовища – в обласному центрі Волині відбувся Український урбаністичний форум 2025. Подію присвятили демографічним викликам, з якими сьогодні зіштовхуються українські громади.
Упродовж 19-20 вересня десятки фахівців шукали шляхи посилення людського потенціалу, обговорювали доступ містян та містянок до житла, соціального захисту, зайнятості та мобільності, активно спілкувалися про створення міських просторів, які сприятимуть зміцненню спільнот та якісному дозвіллю. Окрім цього — проводили пізнавальні прогулянки Луцьком, фахові воркшопи та тематичні діалоги.
Все це відбулося завдяки аналітичному центру та урбаністичному бюро Cedos за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля, а локальними партнерами заходу стали платформа «Алгоритм дій» та Urban Vision Lutsk за сприяння Луцької міської ради.
Серед цьогорічних партнерів форуму також: Офіс ООН-Хабітат в Україні за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), Посольство Королівства Нідерландів в Україні, SUN4Ukraine, урбаністична агенція Restart, Urban Reform, NE:Urban, ГО «місто.ребут», Семиярусна гора, урбаністична платформа Mistosite, онлайн-журнал misto.media, видання «Рубрика», платформа «Вікно Відновлення».

Форум відбувався одночасно у кількох локаціях: стартували з офіційного відкриття у стінах Луцького бізнес-простору, далі учасники відвідували воркшопи та діалоги у Центрі розвитку креативних індустрій «Або Або» та центрі підтримки підприємців Дія.Бізнес.
Доповнили знайомство з Луцьком урбан-прогулянки Старим містом і Гнідавським болотом, а також екскурсія тролейбусом за маршрутом №15.
Загалом протягом Українського урбаністичного форуму:
- Понад 700 онлайн-реєстрацій
- 393 офлайн-учасників та учасниць з 65 міст України
- Гості з 8 країн: Україна, Польща, Швеція, Фінляндія, Австралія, Велика Британія, Чехія, Німеччина
- відбулося 12 панельних дискусій та діалогів
- понад 40 спікерів
- 3 урбан-прогулянки Луцьком
- провели 2 урбаністичних воркшопи
- презентували 14 урбанпроєктів
- Понад 50 згадок у медіа, блогах інфлюенсерів та урбанспільнот
Чому розмова про людський масштаб як ніколи важлива сьогодні
Луцький міський голова Ігор Поліщук повідомив сумну статистику: у 2024 році в Україні померло 495 тисяч людей, а народилося лише 176 тисяч. З його слів, у 2025 негативна тенденція посилюється. Очільник міста переконаний, що і сьогодні, і після настання миру зберегти людей та повернути громадян додому буде першочерговим завданням для влади всіх рівнів.

Ми на місцевому рівні не можемо на це вплинути глобально, однак від нас залежить, наскільки комфортним буде наше місто і який потенціал для розвитку ми маємо: наскільки воно зручне для проживання, наскільки інклюзивне для різних соціальних прошарків населення, для людей різної форми зайнятості та вікових категорій. Тому нашим ключовим завданням є знайти баланс між підтримкою сил оборони, подоланням наслідків російської агресії і розвитком нашого міста», —
Керівниця «Алгоритму дій» Елла Яцута наголосила на рушійній силі співпраці громади та бізнесу. На її думку, важливо вміти бачити однодумців поруч із собою та разом будувати партнерства, які базовані на спільних цінностях. Це дозволить місту рухатися вперед, зберігаючи талановитих фахівців з різних сфер та запрошувати нових із інших регіонів.
Попри втому й тривоги, люди поруч щодня роблять свій наступний крок, кожен у своїй справі — і саме так народжуються міцні та стійкі міста. Фокусуючись на Луцьку, дивимося ширше, масштабніше, вчимося одне в одного — і від цього стаємо сильнішими разом», —
Координаторка програми «Сприяння демократії» Фонду імені Гайнріха Бьолля Катерина Квашницька також говорила про максимальну цінність людей:
Наскрізною темою діяльності нашого фонду залишається партисипація. Тому в процесах планування, оцінці ризиків, проєктування ми повинні завжди включати якнайбільше людей, представників різних середовищ. Місто повинне бути різноманітним і дослухатися до думок навіть найменших груп».
З таким підходом погоджується й експерт із міського планування Програми Організації Об’єднаних націй з населених пунктів (ООН-Хабітат) Джеймі Вудс. Він розповів, як організація підтримує українські громади, формуючи глибинну співпрацю, проводячи аналіз фактичних даних та готуючи просторове планування.

Директорка Cedos та кураторка Українського урбаністичного форуму Анастасія Боброва пояснила, якою має бути справедлива територіальна громада, та поділилася власними думками, як цього можна досягнути.
Міський розвиток і справедливе місто не може спиратися лише на абстрактні концепти, як то конкурентоспроможність чи ефективність. Їх потрібно наповнювати реальними сенсами, думати про конкретних людей, для яких ми створюємо міста, розробляємо політики, співпереживати цим людям. І тільки тоді ми зможемо побудувати справедливе місто, яке “стоїть на трьох китах”: інфраструктурі та доступі до неї, інституціях, людях та людському потенціалі», —

Як адаптивний спорт сприяє розвитку доступності
Одна з найважливіших тем форуму — доступність у містах. Спілкування щодо цього питання відбувалося частково під час панелей, ще більше в рамках мережування між учасниками. Зокрема, старша аналітикиня Центру ініціатив «Повернись живим» Ярослава Братусь розповіла про адаптивний спорт для ветеранів, його позитивний вплив на фізичне здоров’я та допомогу у відновленні після травм і поранень.
Міста та міські простори повинні демонструвати, що ми пам’ятаємо про подвиги ветеранів і ветеранок та дбаємо про їхній комфорт. Адаптивний спорт дуже сприяє розвитку доступності у місті, оскільки будується відповідна інфраструктура. Це також і про формування свідомої спільноти, яка розуміє, що спорт — це не лише для фізично здорових людей, а для абсолютно всіх. Лише спільними зусиллями ми зможемо збудувати якісну систему відновлення для ветеранів та ветеранок», —

Також в дискусії брали участь проєктна менеджерка Cedos Марина Бакаєнко та мультидисциплінарна дослідниця Єва Купченко. Модерувала панель керівниця відділу урбаністики Cedos Мар’яна Куземська-Данилюк.
Розбудова інституцій: як працюють ефективні організації
Щоб будувати якісні міста — потрібні потужні інституції, які працюють не на папері, а справді демонструють результат. Фахове спілкування на цю тему об’єднало керівницю «Алгортиму дій» Еллу Яцуту, голову правління ГО «Соціальна платформа “Моє місто”», керівника KCB у FRACTAL Сергія Лукачка та директорку Фундації ЗМІН Христину Бойко. Модерувала стратегиня відновлення громад, дослідниця екосистемного лідерства, співзасновниця платформи соціальних інновацій «Велика Ідея» Ірина Соловей.

Спікери презентували діяльність своїх організацій, розповіли про втілені проєкти та їхній вплив на розвиток громад. Як зазначила Христина Бойко, Фундація ЗМІН працює з людьми та командами, підсилюючи їх ресурсами, фінансами та експертно.
Гуртуємо навколо себе партнерів, яких вже понад 150, фінансово допомагаємо ініціативам, які вважаємо валідними, відповідно до спільної стратегії, працюємо зі змістами. Ми шукаємо куди і як, роблячи це через різні майданчики. Вважаю, що кожна організація сьогодні має велику відповідальність перевіряти свою роль та доречність, щоб розуміти власну ефективність», —
Сергій Лукачко продемонстрував, наскільки дієвим є об’єднання зусиль громадянського суспільства та бізнесу. Він розповів про проєкти, які реалізовують в рамках соціальної відповідальності групи IT-компаній FRACTAL. Зокрема, йшлося про платформу «Моє місто», місцеве одеське медіа «Море Людей», «Адопцію» — програму, спрямовану на розв'язання проблем безпритульних тварин. Також організація займається допомогою військовим та активно залучає до своїх ініціатив інших представників бізнесу.

Ми надаємо можливості реалізації суспільно-корисних ідей. Наша місія – об’єднувати людей, ресурси та експертизу, щоб втілювати ініціативи через краудфандинг. Намагаємося робити це системно та підтримувати відповідні проєкти. Наприклад — зал для реабілітації. Разом із цим працюємо над тим, як нам допомагати інституціям, які будуть вести свою діяльність і у великих, і у малих містах. Не тільки в Києві, Одесі чи Харкові, але й в умовній Синюхинобрідській громаді Миколаївської області», —
Спільна залученість фахівців різних сфер до вирішення проблем — ефективний інструмент розвитку міського середовища. Саме таку стратегію взяли на озброєння в «Алгоритмі дій».
Як розповіла керівниця Елла Яцута, платформа стартувала з проведення опитувань та аналітичної роботи, яка переросла в концепцію центральної частини міста та отримала назву Urban Vision Lutsk. Станом на сьогодні, команда «Алгоритму дій» працює за багатьма напрямками: освіта, наука, культура, мистецтво, економіка, урбаністика та медіа.

Від початку побачили, які є складнощі у проактивних спільнот Луцька. І зрозуміли, що всіх об’єднує відсутність якісних просторів та подій, завдяки яким вони можуть бути видимими.
Тому ми почали активно працювати саме з цими інструментами та вже створили ряд проєктів, які об’єднують та надають можливості представникам тих секторів, про які я говорила раніше. Кожна наша ініціатива — це про комплексний підхід. Всі проєкти, які ми реалізовуємо, тісно поєднані один з одним. На перетині народжуються найпотужніші ідеї — це те, що ми сповідуємо і демонструємо в Луцьку», —
Детально ознайомитися з роботою «Алгоритму дій» можна тут.
Як зберегти спадщину в умовах війни?
Важливе місце у програмі форуму зайняло обговорення складної та інколи болючої теми — збереження історичної спадщини. В час війни це питання стоїть особливо гостро і має чимало проблемних факторів, які необхідно вирішувати.

Модерувала панель співзасновниця ГО «Мапа Реновації» та урбаністка Cedos Ксенія Пальцун. Її співрозмовницями стали ректорка Харківської школи архітектури Ірина Мацевко, волонтерка проєкту «Дерев’яне мереживо Чернігова» Катерина Пастушок та Мирослава Вертюк – заступниця директора з нематеріальної культурної спадщини та зв’язків із громадськістю Музею Івана Гончара.
Вони розповіли про власну діяльність, а також обговорили освітній аспект, конкретні кейси та підходи до переосмислення «незручної спадщини».

Сьогодні ми переглянули наше навчання, відповідно до вимог та потреб воєнного часу. І спадщина зайняла в програмі велике місце. Ми дуже інвестуємо в освіту. Наш перший курс — “Критична реконструкція та спадщина”. Навчаємо бакалаврів третього курсу підходам до роботи зі зруйнованими або сильно трансформованими просторами, які поєднують повагу до історії з сучасними архітектурними і соціальними викликами», —
Від кліматичної нейтральності до викликів в освіті
Сучасний світ складно уявити без обговорення, суперечок і дискусій про клімат та його зміни. Гостро це питання стоїть і в нашій країні, де до загальносвітового тренду додаються ще й бойові дії, які напряму і безжально впливають на навколишнє середовище. Тож і одна з тем форуму була сфокусована на кліматичній нейтральності в умовах війни. Модерувала дискусію урбаністка Cedos Віталіна Попова.

Свої думки в рамках обговорення висловили: фахівчиня відділу клімату ГО «Екодія» Анастасія Івашина, голова Ради Української кліматичної мережі Діана Попфалуші та просторова планувальниця й екологиня Марія Смірнова. Спікерки наголосили, що довкілля – це суб’єкт, який має «право голосу» і його потрібно захищати. З їхніх слів, необхідно впливати на свідомість людей та пояснювати, як і навіщо впроваджувати екологічні рішення.
Над нами нависає подвійна загроза: глобальні зміни клімату та воєнні дії на нашій території. Це створює унікальну ситуацію, коли існуючі проблеми додатково посилюються з кожного боку. Наприклад, надзвичайні ситуації, які колись виникали раз на 100 років, зараз повторюються кожні 20. Ми всі відчуваємо прямі наслідки: аномально спекотні літа, безсніжні зими, лісові пожежі, повені і так далі. Ці процеси підривають продовольчу безпеку та ускладнюють життя громад. Вони вимагають відповідних дій прямо зараз», —

Належне житло як умова справедливого міського розвитку
Значним викликом для України сьогодні є питання забезпечення житлом громадян, які втратили його внаслідок бойових дій: чи через внутрішнє переміщення, чи після ворожих атак. Тому й під час форуму говорили про належне помешкання як умову справедливого міського розвитку.
Модерувала панель Джулі Лоусон — ад’юнкт-професорка Центру урбаністики при Королівському мельбурнському інституті технологій. З нею спілкувалися: заслужена архітекторка України Ганна Бондар, дослідниця ГО «Нова житлова політика» Віта Шнайдер та представниця БО БФ «Ко-хати» Ірина Яковчук.

Спікерки обговорили створення житлових рішень для внутрішньо переміщених осіб, європейське бачення житлової політики, партисипацію та співпрацю з муніципалітетами. Відповідно до думок експерток, сьогодні потрібно створити нову житлову систему, запроваджуючи моделі доступного житла, його купівлі й оренди, а також масштабуючи успішні кейси низових ініціатив.
Реформування в сфері соціального житла було однією з наших важливих тем і ми знаємо, що в програмі Ukraine Facility, яку розробив український уряд спільно з ЄС, закладено 50 мільярдів для вашої країни. Там є певні компоненти та визначені віхи житлової політики і рекомендації щодо реформування житлового сектору. І вони спонукають вчитися на передових практиках ЄС. А Європа хоче підтримати правильний підхід до того, щоб зробити житло більш інклюзивним, енергоефективним і водночас фінансово стійким для громад», —

Виклики в освіті під час війни
Пандемія COVID-19 та повномасштабна війна чітко вказали на найбільш гострі проблеми у сфері освіти: неготовність до онлайн-навчання, відсутність укриттів, запит на психоемоційну підтримку викладацького складу, учнів та учениць.
Насичену та моментами гостру дискусію вела старша аналітикиня Cedos Тетяна Жерьобкіна в колі заступника голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби якості освіти Івана Юрійчука, директорки сумської школи №23 Наталії Педяш та Юлії Білик – експертки з програм надолуження в ГО «Навчай для України».

Спікери зійшлися на думці, що війна та коронавірус мали і певний позитивний вплив на розвиток освіти в країні, оскільки чимало змін було запроваджено саме через умови, в яких нам доводиться жити. Разом із цим вони погодилися у потребі проводити систематичний збір даних, на які можна опиратися під час розробки навчальних політик.
Війна дуже стиснула час. Ми зрозуміли, що деякі речі потрібно запроваджувати набагато швидше, а дещо, можливо, взагалі б не робили, аби не наші обставини. Наприклад, підтримка ментального здоров’я вчителів, яка переросла у курс підвищення кваліфікації», —
Своєю чергою Наталія Педяш зазначила, що в 2022 році її школа зіштовхнулася з серйозною проблемою — відсутністю укриття та нормативних технічних рішень.
Нашим завданням було організувати укриття, якому змогли б довіряти батьки, які завтра туди приведуть своїх дітей. Тому це мало бути не просто приміщення, яке б рятувало від гучних звуків, а надійна споруда. Мені довелося взяти на себе інженерну функцію та почати процес в межах моїх менеджерських обов’язків», —
Разом із цим Юлія Білик розповіла про програму «Освітній Суп», яка у 2023 році переросла у напрям відновлення освіти.
«Цей проєкт допоміг організувати додаткове навчання у момент, коли школи пішли на простій і довго не відновлювали процес. В квітні 2022 запустили першу хвилю. Це навчання стало взаємно підтримуючим і для вчителів, і для учнів», —


Діалоги в креативному центрі «Або Або»
Urban Vision Lutsk: шлях від дослідження до програми дії
Паралельно з подіями на основній локації, упродовж 20 вересня у приміщенні Центру розвитку креативних індустрій «Або Або» відбулися фахові діалоги з експертами. Розпочали з розмови про Urban Vision Lutsk, яку провели керівниця програми Лідія Гонтар та архітектор-урбаніст Павло Білик.

Проєктна менеджерка розповіла про свою діяльність в урбаністичному напрямку, розвиток та трансформацію Urban Vision Lutsk, який починався як дослідження:
Урбаністичне дослідження міста — це початкова точка. В ході своєї роботи ми побачили, чого лучанам не вистачає, що може бути корисного в місті. Почали організовувати багато лекцій, на яких пояснювали людям, що урбаністика – це не щось складне і шалене, а класна і зрозуміла тема. Це про любов до міста.
Ми проводили воркшопи, знайомилися зі студентами, об’єднували спільноти і тому трансформувалися в урбаністичну програму, яка спрямована на стратегічне перетворення міського середовища».

Також Павло та Лідія обговорили проєкти, реалізовані за допомогою Urban Vision Lutsk, поспілкувалися про масштаб людей та партнерства, які допомагають розвивати Луцьк. Окремо підняли тему доступності, забезпечення якої є великим викликом для будь-якої громади.

Залучення громадськості: польський та український досвід
Тема партисипації знаходила своє місце у більшості дискусій та розмов форуму. В цьому ж контексті звучав і діалог експертки із залучення громадськості Алевтини Драженко та архітектора з Польщі Губерта Траммера. В ході півгодинної бесіди фахівці говорили про реалізований архітектурний конкурс у вигляді площі в центрі Варшави та досвід втілення подібних проєктів із залученням громадськості.

Після них своє спілкування зі співзасновницею бюро партисипативного планування Cite Марією Грищенко розпочала керівниця відділу урбаністики Cedos Мар’яна Куземська-Данилюк. Тематично розмова стала логічним продовженням попереднього діалогу, оскільки у ній також йшлося про залучення мешканців та мешканок до прийняття рішень, а також повʼязані з цим виклики.

Системна реалізація велосипедної інфраструктури
Цікавою для багатьох стала тема велосипедної інфраструктури, яку розкривали виконавча директорка U-Cycle Анастасія Макаренко та урбаніст Cedos Сергій Момотюк. Експерти зазначили, що в останні роки в Україні є певний прогрес у цьому питанні, проте досі існує чимало проблем, які необхідно вирішувати. Луцьк був одним із перших міст, які розглядали запровадження інфраструктури для велосипедів, проте тоді, зі слів Анастасії Макаренко, цю ініціативу не вдалося реалізувати через відсутність політичної волі та голосу громадськості.

Потрібно будувати цілісні веломаршрути, а не малювати окремі фрагменти мережі. Мислити категоріями мобільності, допомагати людям дістатися з точки А в точку Б. Тоді ми отримаємо правильну інфраструктуру. Щоб вона з’явилася, потрібно мати концепцію та стратегічне бачення. А далі вже визначатися, як це реалізовувати: в рамках ремонтів, реконструкцій чи з допомогою партнерів», —
Архітектура в умовах війни: досвід Сум
Керівниця видання misto.media Людмила Яворська та головний спеціаліст відділу охорони пам’яток управління містобудування та архітектури Сумської ОВА Юрій Леонець обговорили реалії збереження архітектури у регіоні, максимально близькому до кордону з Росією. Зі слів Юрія, саме війна дала людям стимул розвивати своє місто, чого не було до повномасштабного вторгнення:
Коли вдалося відігнати ворога від Сум, люди на ентузіазмі опору почали звертатися до культурної та соціальної сфери, шукати для себе розвиток саме тут. І певний успіх в цьому маємо».

Окремо Юрій розповів про проблеми збереження історичної спадщини в Сумах.
У нас є руйнування закладів освіти, культури, релігійних споруд. Всі ці пам’ятки, весь наш центр ми вважаємо перлиною. Він зберігся до нас в дуже непоганому вигляді, однак зараз занепадає від щоденних обстрілів та недостатнього фінансування. Проте ми стараємося вкладатися у фіксування, документування та сканування нашої архітектурної спадщини, щоб мати можливість її відновити після війни», —

Міста, що допомагають зростати
Завершили серію діалогів розмовою архітектора-урбаніста Тараса Дацюка зі шведським фасилітатором урбаністичних трансформацій Йоганнесом Товаттом. Говорили про людський масштаб та міста, що допомагають зростати. Йоганнес висловив своє захоплення стійкістю та витривалістю українців і поділився власними думками щодо розвитку міського середовища, навіть в умовах війни.

Україна має зараз дуже складний виклик – демографічну кризу. Тому ми просто зобов’язані робити міста кращим місцем для життя, щоб відчувати себе в безпеці й бачити можливості. Це дуже важливо, бо це може бути одним з інструментів, завдяки якому ми зможемо розв’язати проблеми. А вони, на жаль, не можуть чекати. Саме тому потрібно працювати над усіма видимими викликами вже зараз.
Українці пропагують повагу до людини, повагу до майбутнього, повагу до свободи, братерства та рівності. Я думаю, що це стане фантастичною платформою для нашої майбутньої співпраці й відбудови України на всіх рівнях. У дуже людському масштабі. Це моя особиста надія», —


Екскурсії, короткі презентації ініціатив та воркшопи
Окрім панелей та діалогів, Український урбаністичний форум 2025 був насичений іншими цікавими подіями та активностями. Так, упродовж двох днів проходили сесії коротких презентацій «Хто є хто», які проводили представники різноманітних міст та організацій. Загалом аудиторія ознайомилася з 14 проєктами: від облаштування екопарку в долині річки Топілля до будівництва нових баскетбольних просторів у Луцьку.
Також учасники могли долучитися до однієї з трьох екскурсій, кожна з яких була пізнавальною і для місцевих, і для гостей Луцька. Перша група проїхалася тролейбусом, дослідивши та ознайомившись з 15 маршрутом. Друга прогулялася парком та старим містом у супроводі представника ГО «місто.ребут» Тараса Дацюка. Третя ж вивчала Гнідавське болото.



Разом із цим відбулись майстер-класи з містопланування Urban Reform Tool від Urban Reform та воркшоп від Restart «Роль кожного і кожного в адаптації ветеранів і ветеранок: цінності та спільні рішення».


Автор: Руслан Пилипчук
Фото: Руслан Сац, Микола Цимбалюк, Карина Новак, Анна Гаврилюк.