У Луцьку влаштували ідеятон про місто, його перспективи та розвиток. Цього разу студенти разом із експертами-урбаністами аналізували вулицю Лесі Українки.
Урбан-ідеятон організований факультетом архітектури, будівництва та дизайну ЛНТУ спільно з Urban Vision Lutsk та платформою «Алгоритм дій». Партнерами події стали: відділ охорони культурної спадщини Луцької міської ради, КП «Луцькреклама», Управління ІКТ, ГО «місто.ребут», Центр урбаністичних студій (Київ).
Учасники знайомилися з історією головної пішохідної вулиці Луцька — Лесі Українки, вивчали її архітектурну динаміку, законодавчу та нормативну базу в галузі архітектури та містобудування. Також дізнались про місію вулиць в містах, про використання відкритих даних для аналізу та прийняття рішень.
Друга частина події була прикладною: п’ять команд студентів архітектурного спрямування працювали над концепціями, які мають покращити візуальну комфортність центральної вулиці, зберігши її історичну суть. Рішення охоплювали все: від освітлення й озеленення до тематичних скверів, інклюзивності та ревіталізації будівель.
Що пропонували студенти?
Вул. Лесі Українки, 2 (Будинок Марка Кронштейна)
Команда запропонувала відновити історичну ліпнину на будівлі та провести ремонтні роботи з гідроізоляцією будівлі. У внутрішньому дворі обладнати простір для проведення різних заходів (тимчасових виставок, ярмарків), створити можливість для проведення акустичних вечорів, простір для самостійного навчання.
Окультурити площу перед будівлею «Зосі», вирубати алергенні та старі дерева, висадити дерева, які не будуть ховати фасад будівлі. Додати більше нових зелених насаджень та лавок. А ще — поставити скульптуру у вигляді серця, що символізує серце міста, до якого, наче артерії, збігаються з різних сторін дороги.
Вул. Лесі Українки, 53 (Будинок Абрама Глікліха)
Комплексна ідея-вирішення функціонування будинку в ансамблі вулиці в цілому та архітектурно-дизайнерські рішення.
Команда запропонувала не здійснювати зміни в зовнішньому вигляді будівлі, але додати якісне точкове освітлення, яке підсилить переваги будівлі. Зауважили, що потрібно зменшити вивіску банку, яка є не гармонійною та перекриває фасад. Також зауважили, що цю комерцію було б краще використати для кафе та створити там «Кото-кафе». А банки краще переносити в спальні райони. Команда запропонувала додати насадження поблизу будівлі для запобігання хаотичному паркуванню поблизу.
Вул. Сенаторки Левчанівської, 4 (Військовий госпіталь)
Комплексна ідея-вирішення функціонування будинку в ансамблі вулиці в цілому та архітектурно-дизайнерські рішення:
Команда відзначила, що будівля потребує реконструкції та ремонту. Потрібно реставрувати фасад будівлі, замінити вікна та двері на схожі до автентичних, забезпечити безбар’єрний доступ для маломобільних груп населення. Також важливо перенести смітники та паркан.
Щодо бачення призначення будівлі думки команди розділились. Частина учасників запропонувала перенести військовий госпіталь за межі міста, ближче до зелених зон. В будівлі облаштувати кав’ярню, Ветеран-хаб та тематичний мистецько-культурний центр. Інша частина учасників пропонує залишити госпіталь, але виділити частину будівлі для загального користування під музей, який буде описувати і розповідати історію будівлі. Біля військового госпіталю команда пропонує зробити сучасний сквер зі світловими інсталяціями та зручними місцями для сидіння.
Вул. Лесі Українки, 55 (колишній магазин «Мисливець»)
Студенти запропонували повернути його історичну атмосферу і зробити там тематичну локацію для зібрання мисливців. А ще — реорганізувати сквер, де розміщений пам'ятник луцькому митцю Костю Шишку. Студенти побачили у цій локації потенціал для проведення акустичних вечорів. Команда запропонувала прибрати терасу піцерії «Теревені» і зробити сезонну терасу. Приміщенню повернути його історичний настрій, створити простір/ресторан з тематикою про мисливство. Зробити акцент на фасаді приміщень, повернути його початковий вигляд.
Вул. Лесі Українки, 32 (Будинок Варковицьких)
Студенти запропонували не змінювати комерційне призначення першого поверху, бо це є історичною традицією. Увагу приділили питанню ремонту історичного будинку. Запропонували перефарбувати будівлю в коричневі чи пастельні кольори, які є традиційними для луцької архітектури.
Важливий акцент було зроблено на безбар'єрному доступі до комерції на першому поверсі. Для цього пропонують здійснити реконструкцію вулиці та підійняти тротуар.
Прозвучала пропозиція вирубати старі та алергенні дерева, які перекривають фасад будівлі та замінити їх на низькорослі декоративні види.
Учасники команди запропонували також перепланувати ломбард, який прибудований до історичної будівлі, та змінити його стилістику на більш сучасну. Покращити освітлення та додати озеленення у стилі мавританського газону, а також окультурити крону дерев, щоб було видно фасад будинку.
Що це дало місту?
Кожна команда провела SWOT-аналіз і працювала з локаціями, які часто залишаються поза увагою, але формують настрій і зручність головної вулиці міста. Було озвучено десятки пропозицій: від реставрації історичних елементів до розвитку скверів, зниження візуального шуму та перезапуску комерційних просторів.
Ідеї звучали сміливо, але з великою повагою до контексту. Саме такі практики формують інше ставлення до міського простору.
