Розбудова велоінфраструктури в Україні давно регламентована правилами, які передбачають обов’язкове облаштування велодоріжок, парковок та переходів та інших зручностей.
Однак на практиці впровадження нових стандартів ускладнюється обмеженим фінансуванням, недостатньою політичною волею та низькою обізнаністю громадськості, чому велосипед – це зручно.
Попри це, інтерес до велотранспорту як екологічно чистого та здорового способу пересування зростає, зокрема й у Луцьку.
Велолюбителі міста зібралися 7 серпня в музейному дворику Волинського краєзнавчого музею, аби обговорити проблеми та виклики велосипедної інфраструктури, перспективи її розвитку та можливості покращення велоруху.
Подія стала частиною другого сезону міських лекцій і дискусій Urban Talks, в межах першого урбаністичного дослідження Urban Vision Lutsk.
У публічному діалозі взяли участь:
- Тарас Дацюк — урбаніст, архітектор, учасник ГО «місто.ребут»;
- Алла Доманська — депутатка Луцької міської ради, членкиня робочої групи з покращення організації дорожнього руху Луцької міської територіальної громади;
- Іван Мирка — голова ГО «Інфраструктурний клуб», депутат Волинської обласної ради та велоінфлюенсер,
- Олександр Кревський — спортсмен-аматор, амбасадор бренду велосипедів Pride bikes.
Тарас Дацюк запевняє, що велосипед — це найшвидший вид транспорту у місті, якщо існує єдина веломережа. Оскільки в Україні триває війна і пріоритетним є забезпечення Збройних сил України, він пропонує об’єднати велосипедні шляхи Луцька мінімальними затратами.
Їхати по обочині — це не веломережа, це незручно. Хочеться, щоб велосипед був повноцінним засобом пересування. Краще хай вона буде не супер розбудована, але вона буде відразу цілісна, щоб можна було, наприклад, з сорокового на ДПЗ доїхати по велосмузі
Олександр Кревський акцентує на неповазі автомобілістів і пішоходів до велосипедистів. Велолюбитель наголошує на важливості пропагування велосипеда, як повноцінного засобу пересування містом.
Хотілося б привчати людей до того, що велосипед — це не соромно, а навпаки — круто. Але працювати над цим потрібно комплексно, не лише з велоінфраструктурою, а з культурою. Велосипедист — це теж учасник руху і потребує безпеки
Іван Мирка зі свого боку розповів, що з 2014 року існує робоча група на рівні Волинської обласної адміністрації, де до розробки концепції розвитку велоінфраструктури області залучені всі громади.
Також з того часу існує два документи: Програма розвитку інфраструктури Волинської області та Рекомендаційний лист. За словами чиновника, вони є обов'язковими до виконання, але все потребує перегляду, внесення змін і актуалізації.
Через Програму можна фінансувати, співфінансувати, будувати, робити будь-що, що необхідно. У рекомендаційному листі вказано, що при будівництві, реконструкції, ремонті вулиць, доріг, населених пунктів треба проєктувати велосипедні доріжки. Ця рекомендація була надіслана і службам доріг, і органам місцевого самоврядування
Алла Доманська, як представниця міської ради, розповіла, що робоча група на рівні міста теж існує і вона працює.
З останнього: Дружби народів ми не реконструюємо, бо не витрачаємо на це кошти. Війна. Але правки в проєкт ми внесли, точно так само ми будемо робити по інших вулицях. Група не припиняє працювати, власне останній рік вона працює дуже активно. Ми збираємося щомісяця
Висновки публічного діалогу:
- У Луцьку є великий запит на пересування велосипедом, але немає комфортних та безпечних умов для цього (велосмуги, велодоріжки, переходи, парковки, міські сервіси);
- Велосипед — є найшвидшим засобом пересування містом, а також сприяє здоров’ю та збереженню екології;
- Для ефективного велоруху містом потрібно створити єдину веломережу — під час воєнного стану достатньо нанесення розмітки та поваги до велосипедистів на вулицях;
- У місті керуються застарілими і неактуальними проєктними рішеннями в документах щодо організації дорожнього руху;
- Через необізнаність громадськості правил щодо велосипедного руху містом існує небезпека для здоров’я та життя велосипедистів під час пересування вулицями;
- Початок є — потрібні нові люди в робочі групи, внесення змін у документацію і ефективна комунікація між усіма сторонами: громадськість, бізнес і органи місцевого самоврядування, зокрема департамент житлово-комунального господарства (зараз діалог відсутній);
- Громадський сектор має вплив, тому потрібно проводити більше ініціатив, публічних акцій та обговорень, запрошувати представників влади;
- На обговорення робочої групи Луцької міської ради може прийти будь-хто охочий — як зі скаргами, так і пропозиціями;
- Рекомендація у разі виникнення проблеми, яка стосується велоінфраструктури – звертатися на гарячу лінію Луцької міської ради: телефон – 0800 10 1580, електронна пошта – [email protected].
Наприкінці заходу організатори підготували для учасників велоквест містом, який створила проєктна менеджерка Urban Vision Lutsk — Лідія Гонтар та велоактивіст — Віталій Стрик за підтримки магазину «Крути педалі».
Довідково:
Проєкт Urban Vision Lutsk реалізовують Urban Reform, ORG та «місто.ребут» за ініціативи платформи «Алгоритм дій» та за сприяння Луцької міської ради.