Як війна змінює наші міста? Зруйновані будівлі залишають за собою гори будівельного сміття, які здаються незворотними наслідками конфліктів. Проте навіть такі території можуть отримати нове життя. Сучасні урбаністичні підходи дозволяють перетворювати ці місця на громадські простори, які зберігають національну пам’ять, поєднують природу та міське середовище і стають символами відновлення.
У Луцьку відбулася зустріч із Марціном Марашеком і Мацеєм Кауфманом — співзасновниками архітектурного бюро Archigrest. Захід відбувся 22 листопада у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва у межах другого сезону міських лекцій Urban Talks 2.0, що є частиною масштабного урбаністичного дослідження Urban Vision Lutsk.
На прикладах проєктів палацового комплексу Замойських у Бєжуні, Жеранського парку на місці колишнього річкового порту та природного парку Голендзінув у Варшаві польські архітектори поділилися кейсами, які вдало інтегрують національне значення, «четверту природу» та відходи від зруйнованих будівель.
Пагорб Варшавського повстання
Наймасштабнішим прикладом перетворення руїн на живий громадський простір став парк на пагорбі Варшавського повстання, котрий Archigrest реалізували спільно з бюро ландшафтної архітектури topoScape.
Цей 40-метровий терикон у центрі Варшави, утворений із відходів зруйнованих під час Другої світової війни будівель, залишався занедбаним до 2019 року. Завдяки роботі фахівців його перетворили на сучасний, інклюзивний громадський простір, який отримав низку нагород, зокрема European Prize for Urban Public Space 2024.
Пагорб пройшов три рівні відродження: сенс, «четверта природа» і будівельний брухт»,
Сенс
Протягом десятиліть Варшава прагнула створити меморіальний пагорб, однак через брак фінансування це довго залишалося лише ідеєю. Лише в 1990-х роках терикон отримав назву Пагорба Варшавського повстання, а на його вершині встановили пам’ятник.
У 2023 році територію трансформували у парк, який зберігає пам’ять про події повстання, але водночас є зручним місцем для відпочинку та проведення громадських заходів.
Зараз це надзвичайно популярний громадський простір. Для того, щоб мешканці могли відпочивати і водночас пам’ятати про Варшавське повстання, ми облаштували всю меморіальну частину вздовж осі між лапідарієм і пам’ятником на вершині»,
Четверта природа
Четверта природа — це концепція, яка базується на ідеї відновлення природи на територіях, котрі змінила людина.
Ідея полягала в тому, щоб не прибирати інвазивні види рослин, які не є притаманні для цієї місцевості, а сформувати середовище, яке зможе оновитися саме і саме сформувати природу, притаманну для нашого регіону»,
Архітектори максимально зберегли природні процеси, які розпочалися на пагорбі за десятиліття його існування. До роботи залучили екологів і фітосоціологів, які розробили стратегію збереження та адаптації рослинного покриву. Використовували як новітні методи, так і традиційну біоінженерію, наприклад, фасциновані огорожі для утримання ґрунту та облаштування сходів для утримання води й стимуляції росту рослин.
Залучали й мешканців міста — понад 100 волонтерів висадили кишеньковий ліс методом Міявакі, сприяючи підвищенню біорізноманітності.
Дитячі майданчики та зони відпочинку максимально інтегрували у природний ландшафт, зробивши їх частиною природного середовища. Завдяки цьому парк став популярним простором не лише для повсякденного відпочинку, а й для проведення свят та подій.
Будівельний брухт
Майже 90% будівель у Варшаві зазнали пошкоджень під час Другої світової війни. 40-метровий пагорб об’ємом 855 тисяч метрів кубічних — це лише 4% від усіх руйнацій. Архітектори Archigrest розробили власну схему розподілення і повторного використання будівельного сміття на пагорбі.
Ми експериментували з будівельним сміттям, прагнучи відтворити історичну технологію, зокрема зі змішуванням бетону з відходами. З такого матеріалу створили опорні стіни. Вони відображають переріз ґрунту, виявлений під час досліджень ділянки. Водночас ці конструкції стали своєрідним архівом, який увічнює історичну спадщину місцевих майстрів»,
Середнього розміру уламки оформили у декоративні габіони, а великі — у експозиційні об’єкти, розміщені вздовж доріжок та сходів парку.
Досвід Archigrest може надихнути українські міста, котрі постраждали від російсько-української війни. Відродження таких територій — це не лише спосіб повернути до життя занедбані зони, але й можливість зберегти культуру пам’яті, відновити зв’язок із природою та створити комфортне середовище для громади.
Urban Talks — міські лекції та дискусії, ініційовані «місто.ребут» в рамках першого урбаністичного дослідження Urban Vision Lutsk за підтримки платформи «Алгоритм дій».
Проєкт Urban Vision Lutsk реалізовують Urban Reform, ORG та «місто.ребут» за ініціативи платформи «Алгоритм дій» та за сприяння Луцької міської ради.