Урбаністичне дослідження міста Луцьк (Urban Vision Lutsk): перший крок для формування майстер-плану міста

Луцьк — одне з найстаріших міст України. У різні історичні періоди він входив до складу Київської Русі, Литовського князівства, Речі Посполитої, Російської імперії. Маючи унікальне географічне розташування, Луцьк знаходився на перетині транспортних шляхів, що з’єднують Європу та країни Балтії, і займав особливе становище у західноукраїнському регіоні.

Сучасний Луцьк — складна система, що саморозвивається. Вивчити процеси, які протікають у місті, та підпорядкувати їх інтересам місцевого населення покликаний проєкт Urban Vision Lutsk. Це перше дослідження урбаністики міста Луцьк, яке включає архітектуру, соціологію, економіку, екологію та держуправління з метою створити майстер-план центральної частини.

Який запит на зміни ми отримали від суспільства

Мета проєкту — підвищення туристичної та інвестиційної привабливості міста, формування концепції розвитку з інтеграцією житлової та комерційної забудови до архітектурно-історичної спадщини у центральній частині Луцька. Розробка майстер-плану проводилася громадськими організаціями «Алгоритм Дій» з Луцька та «Urban Reform» із Харкова. До його створення також залучалася громадськість Луцька. Майстер-план був розроблений з урахуванням функціонального зонування території. Урбаністичне дослідження міста дозволило визначити потенціал та сформувати найкращу концепцію розвитку Луцька, а саме:

• інтегрувати природу до міської інфраструктури;
• створити нові пішохідні маршрути;
• розв’язати екологічні проблеми, пов’язані із забрудненням повітря;
• підвищити доступність та візуальну привабливість центральної частини для місцевих мешканців і туристів.

Урбаністичне дослідження міста Луцьк проводилося з урахуванням фізичних, природних, культурних та соціальних чинників. Його сприйняття не обмежується межами обласного центру зі своїми амбіціями. Єдиний публічний простір утворюється з прилеглими до Луцька міською, Підгайцівською сільською та Боратинською сільською громадами. Які ж запити на зміни виникають у мешканців громад?

Культурний запит

Урбанізація міста Луцьк враховує, що війна знизила культурний запит. Молодь стала менше відвідувати культурні заклади та заходи. Лише невеликий відсоток людей відвідують їх так само, як і до початку російського повномасштабного вторгнення. Більше уваги люди стали приділяти близьким та рідним, спілкуванню з ними.

Водночас у молодих мешканців підвищився інтерес до різноманітних благодійних і соціальних проєктів, до самоосвіти. Саме соціальний активізм та культурне дозвілля стали важливими для адаптації до умов, створених війною.

Популярними культурними практиками стали перегляд фільмів, читання книжок. Серед чоловіків на першому плані — комп’ютерні ігри.

На цей час важливо:

• поліпшити якість життя у місті та зробити його більш мобільним;
• зберегти пам’ять про історію міста та події, які відбувалися в ньому;
• створити зони активного відпочинку та можливості для сімейного відпочинку;
• відтворити та оживити міський простір за допомогою зелених зон.

Фрагментована соціальна структура

Урбаністичне місто Луцьк — невеликий адміністративний центр Волинської області. Соціальна структура суспільства дуже різноманітна. Попри те, що Луцьк є україномовним містом, тут мешкають люди різних національностей: українці, поляки, євреї, росіяни. Багато людей знають один одного. Любов до міста пов’язана не з властивими йому характеристиками (гарне, затишне), а з відданістю своєму дому, сім’ї, особистим стосункам.

Разом з тим населення зараз фрагментоване і ворог робить все, щоб не дати можливості суспільству спрацювати як колективний організм. З огляду на це в місті проводять заходи, які дають кувати комуні певні наративи в публічній площині. Важливе значення мають пам’ятні дати, включаючі державне свято День гідності, свободи. Важливо, щоб ці відчуття підтримувались у людей постійно.

Соціальний капітал відкритого типу

У Луцьку живуть чудові люди, які допомагають громадянам похилого віку, рятуючи їх від самотності, приймають родини переселенців, які залишили рідні місця через жах війни, зберігають історичну спадщину від забуття. Але попри багатовікову історію, в Луцьку не сформувався стійкий соціальний капітал відкритого типу. Тут переважають закриті соціальні групи зі своїми цінностями та звичками у сфері споживання і дозвілля та низьким рівнем довіри до державних інститутів. Це знижує громадянську активність населення. У місті відсутні ефективні механізми співпраці між різними суб’єктами соціального капіталу, такими як бізнес, влада, освітні та культурні установи.

Щоб транзитне середньовічне місто стало зразком для інших регіональних центрів, урбаністика міста Луцьк має розв’язати основні завдання:

• створити відкриті комфортні громадські простори для спілкування, прогулянок, занять спортом і розваг, вписавши їх у майданчики на свіжому повітрі за містом та на околицях;
• створити сервіси та локації (ТРЦ, кафе, бари та ресторани), які відповідають нестандартному, високому рівню;
• розвивати невеликі бізнеси, ініціативи, продукти та культурні простори, що просувають історичну й територіальну ідентичність лучан.

Пріоритети в розвитку міста

Луцьк має великий потенціал для розвитку в різних сферах. Основними пріоритетами збільшення можливостей у цьому напрямі в найближчому майбутньому можна назвати наступні:

Плетіння

Генерування нових форм міського простору є результатом дій самих громадян. Місцеві жителі люблять своє місто і, не будучи архітекторами чи урбаністами, все частіше проявляють локальні ініціативи, які провокують зміни. Так велика кількість людей приймала участь у обговоренні та презентациях проєкту Urban Vision Lutsk. Більшість зауважень містян була врахована «волинською діаспорою» архітекторів Левком Давидюком та Тарасом Пахолюком, та іншими урбаністами з Луцька та Харкова.

Пріоритетами у розвитку міста мають стати:

• створення зелених зон з екологічними пішохідними доріжками, дитячими та спортивними майданчиками вздовж річки Стир та її притоків — Сапалаївки та Омелянівки;
• облаштування вулиць як цілісних систем із зливовими стоками, водопроникними тротуарами, зеленими насадженнями, що дають тінь;
• зменшення кількості приватних автомобілів у центральній частині міста;
• скорочення транспортних маршрутів, що дублюють один одного, та створення пересадкових вузлів з паркінгами та зупинками громадського транспорту;
• створення мистецьких просторів, центрів ділової активності, бізнес-хабів, які стануть точками тяжіння різних спільнот.

Це позитивно впливає на економіку міста та суспільство в цілому, але багато громадян роблять це невеликими компактними групами чи поодинці, тому залишаються в тіні або швидко втомлюються від розв’язання різних завдань. У зв’язку з цим потрібне зміцнення соціального капіталу міста, підвищення довіри, посилення співробітництва та взаємодії між різними групами й індивідами, громадськими організаціями, бізнесом і владою. У просторовому вимірі плетіння передбачає поліпшення міської мобільності, комунікацію з природою та створення мережі облаштованих зон, які поєднані з парками, скверами, іншими зеленими територіями, водоймами та річками.

Мультифункціональність

Урбаністичне дослідження міста показує, що лучан більше не цікавлять монофункціональні об’єкти та простори. Все більший інтерес викликають об’єкти та системи, які виконують кілька функцій одночасно або почергово. Магнітом, що притягує громадян, стає поєднання еклектики як способу організації простору та послуг, які надаються, наприклад:

• автосервіс + піца;
• виробництво кондитерських виробів + організація весіль та корпоративів;
• продаж взуття + кава.

Це також стосується поєднання комерційної та соціальної функцій (реновація торгової площі + басейн у парковій зоні або благодійність + вернісаж).

Крім розвитку додаткових локацій для активного відпочинку та дозвілля, необхідно створити умови, за яких території, що належать бюджетним організаціям, стали б майданчиками для проведення різних заходів, організованих громадянами міста. Наприклад, Луцький планетарій — не лише освітній об’єкт, де можна дізнатися про космос, а й майданчик, де можна переглянути фільм, спектакль та концерт, а гімназія № 17 — не лише школа середньої освіти, а й центр, де працюють гуртки, студії та секції з різних інтересів.

Комунікація

На сьогодні в Луцьку відсутній структурований підхід до інформаційної політики не лише у самому місті, а й у межах усієї громади. На державному рівні інформація про місто практично не подається. На регіональному рівні відомо, що місто є історичним та культурним центром Волинського регіону, на місцевому рівні основний акцент робиться на міських пам’ятках: замок Любарта, Будинок з Химерами, гостинний двір Прайзлерів та інші знамениті місця. Для покращення інформаційної політики необхідно:

• удосконалити та розширити функції міського додатка SmartCity;
• створити загальноміську платформу для вивчення та розвитку комунікативних навичок і компетенцій;
• враховувати індивідуальні та групові чинники, які впливають на процес спілкування з представниками сусідніх міст і країн;
• прагнути до взаєморозуміння та співпраці з новими мешканцями й туристами.

Сфери та вектори розвитку міста

Деталі урбаністичного дослідження міста Луцьк свідчать про те, що у громадському просторі обласного центру є прогалини, які необхідно ліквідувати, щоб називати його сучасним містом, комфортним для місцевих мешканців, переселенців, туристів та бізнесу.

Економіка

Сьогодні Луцьк стикається з низкою економічних проблем, які ускладнюють його розвиток та не сприяють покращенню якості життя населення, серед них:

• заборони у питаннях ведення бізнесу та надмірна зарегульованість у багатьох сферах суспільного життя, спричинена недосконалим законодавством;
• небажання міської влади змінювати ситуацію, що склалася;
• висока залежність від імпорту та низька конкурентоспроможність продукції, що випускається в місті;
• низький рівень доходів населення (загалом на 8% нижче, ніж в Україні).

Для вирішення проблем із розвитком бізнесу в місті за сприяння луцьких IT-бізнесменів Адама Харламповича та Вадима Махомеда відкрився центр підтримки підприємців Дія.Бізнес. Це майданчик, де місцеві підприємці можуть спілкуватися, обмінюватися ідеями, отримувати необхідні консультації та підтримку. Прикладом успішного кейсу може стати історія мешканки міста Тетяни Клімук, яка створила власний бренд одягу Gora та виробляє гендерно-нейтральний одяг для людей, які отримали інвалідність через війну.

Екологія

Однією з найбільших екологічних проблем у Луцьку є забруднення повітря та довкілля. Кількість шкідливих речовин у повітрі перевищує допустиме значення у 23 рази. Найбільше забрудників викидає цегляний завод, що випускає продукцію з базальтового волокна. Через це у місті постійно стоїть неприємний запах. Крім того, тут недостатньо розвинене лісове господарство. Ліси займають близько 17% території громади, це набагато менше, ніж у середньому в Україні.

Попри те, що місцеві жителі вважають Луцьк зеленим містом, вони з упередженням ставляться до річок, озер та інших водойм. Насправді обласний центр є архіпелагом, що складається з великих та малих островів зі своєю екосистемою. Тут немає великих хижаків, але серед мешканців екосистем можна зустріти безліч різних комах та птахів, а також бобрів, лисиць, черепах, вужів, качок. Тому основна мета майстер-плану полягає у підвищенні екологічної стійкості ландшафтів, зменшенні техногенних навантажень та екологічного ризику на потенційно небезпечних об’єктах.

Інфраструктура

Луцьк страждає від застарілої та зношеної інфраструктури, такої як дороги, мости, залізниці, комунальні мережі та інші. Це знижує ефективність і безпеку транспорту, енергетики, водопостачання та інших сфер життєдіяльності міста. У зв’язку з цим інфраструктурні запити лучан можна розділити на категорії:

• тактичні — включають потреби громадян щодо створення пішохідних зон на вулиці Львівській та Київській площі, що дозволить вивести автомобільний трафік із центру міста, залишивши лише можливість руху для електротранспорту;
• стратегічні — завершення будівництва кільцевої дороги в західній частині міста за типом автобану з безперервним рухом без перехресть і світлофорів, але з терміналами, що з’єднують дороги до Польщі, Білорусі та Прибалтики.

Культура

Зміни у культурному житті міста для лучан мають починатися з усвідомлення його автентичності. Унікальність Луцька створюється з міської архітектури, добре спланованих і чистих вулиць, наявності місць громадського користування з радикально новими форматами та можливостями проведення дозвілля. Громадяни та гості міста повинні мати можливість робити різні речі: пообідати з сім’єю або друзями у затишному кафе чи ресторані, відвідати музей, кінотеатр, галерею, концертний зал.

Прикладом масштабного міжнародного арт-проєкту, який відвідали тисячі городян, може стати «Модуль тимчасовості» — пересувна експозиція картин та творів мистецтва. Цей проєкт об’єднав 28 художників із 10-ти країн, серед яких Томас Гіршгорн, Марія Куліковська, Ліонель Сабатте, Zevs, WAONE та інші.

В обласному центрі відчувається брак відкритих ігрових майданчиків для дітей, полів для гри у футбол, волейбол, баскетбол, інших можливостей для комфортного активного відпочинку. Нові програми допоможуть у розв’язанні завдань, які виходять за межі самої культури.

Безпека

За суб’єктивними відчуттями багато городян вважають Луцьк найбезпечнішим містом у регіоні, але не завдяки великій кількості поліціянтів на вулицях, а всупереч цьому. Їх дратує присутність людей у формі в центральній частині міста, оскільки це негативно позначається на іміджі та гостинності мешканців. Як приклад вони обирають Львів, де люди почувають себе більш розкуто та вільно. Опитування населення говорить про те, що в Луцьку необхідно впроваджувати технології транспортної безпеки, а також дотримуватись правових норм і правил, щоб кожен відчував невідворотність покарання за будь-яке правопорушення.

Комунікація

Проблеми з комунікацією у Луцьку залежать від сфери, рівня та контексту спілкування. Загалом мешканців міста не цікавить культурне життя міста. Часто ЗМІ не дають жодної інформації про культурні події, які відбуваються в обласному центрі. Будь-які заходи, які організовує відділ туризму, проходять без широкого сповіщення громадськості, тому навіть музичні фестивалі чи міські молодіжні форуми проходять непомітно для багатьох городян. Водночас люди висловлюють бажання зменшити кількість комунікацій з владою в режимі реального часу та пропонують перевести спілкування у цифровий формат.

Очевидно, що для розв’язання наявних проблем необхідно розвивати комунікативні навички та компетенції, враховувати індивідуальні й групові фактори, які впливають на процес спілкування, та прагнути взаєморозуміння і співпраці з людьми.

Архітектурний образ міста

Луцьк — місто з багатою та різноманітною архітектурою, що відображає його історію, культуру та дух, центр якого ділиться на дві частини: Старе місто та Нове місто. Старе місто розташоване між вулицею Ковельською та річкою Стир. Його розквіт припав на XV століття. На той час спорудження будинків велося з жовто-червоної цегли, а для виготовлення вікон, дверей, карнизів та інших елементів використовувалися різьблені деталі з натурального дерева. Інтерес представляє також самобутня бруківка у вигляді шестикутників та квадратів, яка використовувалася для мощення доріг і тротуарів.

В цілому архітектурний образ Старого міста сформований невисокими житловими спорудами з цегли жовтого кольору з характерними елементами дерев’яного декору. Найвідомішою пам’яткою архітектури є Луцький замок Любарта. Крім нього, інтерес для туристів представляють Лютеранська кірха, збудована на початку XX століття з такої ж цегли, та Свято-Троїцький кафедральний собор, зведений у XVIII столітті для бернардинів, але згодом перебудований під православну церкву. Невіддільною частиною старовинних будівель є лишайник, що покриває цегляні стіни будинків, та скульптури Будинку з химерами.

Новий центр розташований за річкою Глушець, його почали відбудовувати у XIX–XX столітті. Для нього характерні будинки, збудовані в стилі модернізму. У довоєнний період місто розвивалося у контексті польської архітектури. Ці тенденції проявилися під час будівництва Головпоштамту на вулиці Кривий Вал, кінотеатру Ars на вулиці П’ятницька гірка та інших об’єктів. Післявоєнна архітектура пронизана духом нової стилістики. В архітектурі з’являється все більше металу, скла й бетону, у стильовому рішенні переважають лаконізм і мінімалізм (кінотеатр «Зміна» на вулиці Лесі Українки, Будинок техніки на вулиці Кривий Вал та інші об’єкти). Саме у Новому місті зараз відбувається активне життя Луцька.

Міська культура

Історична спадщина міста проявляється не лише в архітектурних пам’ятках та унікальних будівлях. Міська культура в Луцьку — це сукупність творчих ініціатив, проєктів і подій, що відображають дух, ідентичність та різноманітність міста і його мешканців.

Наявність міської культури

Наразі Луцьк умовно можна поділити на три зони:

1. Старе місто — представляє інтерес для туристів. Тут надмірну увагу гостей міста привертає старовинний замок Люборта та різноманітні релігійні споруди. На інші історичні пам’ятники звертається мало уваги. Містяни зробили із замку легенду і не помічають, що він старіє та поступово руйнується. Також втрачається історична цінність унікальних підвалів, які збереглися від середньовічних католицьких монастирів. Щоб Старе місто не втратило своєї ідентичності, необхідно провести його реставрацію.
2. «Прогулянкова» частина — займає пішохідну вулицю імені Лесі Українки та проспект Волі. Її характерною особливістю є відремонтовані тротуари та привабливі фасади будівель з розташованими на перших поверхах численними крамницями, кафе та ресторанами. Тут є багато зелених зон з гарним освітленням та лавочками для відпочинку.
3. Спортивна — розташована близько від стадіону «Авангард» та Палацу учнівської молоді. У житлових районах цієї частини міста було збудовано ТРЦ, що вийшли за межі побутового споживання та стали улюбленими місцями проведення дозвілля мешканців Луцька. Тут розташовані кінотеатри, концертні майданчики та галереї, які виконують культурну функцію. Найпопулярнішими є ПортCity та Адреналін Сіті.

Потенціал

Луцьк має нерозкритий потенціал для розвитку в таких сферах, як туризм, збереження архітектурних пам’яток та унікальної природи. Щоб зберегти образ та ідентичність міста, необхідно залучати експертів із різних областей для визначення історичної, культурної та екологічної місій обласного центру Волині, а також розробити норми та правила проведення реставраційних робіт. Для цього місто потрібно сприймати як єдину взаємопов’язану структуру, очистити його від захаращених просторів (розвалених будинків в історичному центрі, густих заростей у зелених зонах, неорганізованих ринків). Слід створювати єдину стилістику міста та проєктувати комфортні пішохідні маршрути, де будуть привабливі зелені простори з організованими точками харчування та місцями для культурного відпочинку. Лише тоді Луцьк стане привабливим історичним та культурним осередком регіону.

Забудова міста

Місто формувалося впродовж кількох століть, тому тут відбулося змішання стилів та архітектур різних епох. Сучасне містобудування Луцька пропонує проводити забудову міста, виходячи з таких категорій:

Квартальна

На мапі міста видно, що і центральна частина, і околиці забудовані поквартально. На периферії міста переважають садові забудови, які не є середовищем, комфортним для проживання. Кожна будівля огороджена парканом, крім того, тут недостатньо різних функцій (крамниць, аптек, дитсадків, шкіл та інших). У центрі міста квартали забудовані чотири- та п’ятиповерховими будинками, функціональна активність проявляється на перших поверхах. Завдяки чіткій сітці вулиць квартальна забудова може стати зрозумілим та комфортним міським простором.

Мікрорайонна

Мікрорайонна забудова почала формуватися з появою залізниці. Місто почало просуватися на схід, одночасно з цим у кожному мікрорайоні почала розвиватися своя інфраструктура. До недоліків мікрорайонної забудови можна віднести невелику щільність будинків. Між ними завжди залишаються великі відстані, які не використовуються. Водночас такий варіант забудови за кількістю функцій не поступається центру міста. Переважно це школи, дитячі садки, торговельно-розважальні центри.

Рельєфна

Забудова цієї частини міста зумовлена природними межами, наявністю річок та природних водойм. Вона формувалась хаотично впродовж усього періоду існування міста. Будинки зводили з урахуванням рельєфу місцевості, тому вони розташовані хаотично, регулярна сітка вулиць відсутня.

Закрита

Закрита забудова сформувалася вздовж залізниці та в районі Балки, Політеху, Теремно. Тут переважає поєднання садової та поквартирної забудови. На території є власна інфраструктура, проте різноманітність функцій невелика, торгівля та культура практично нічим не представлені.

Публічні простори

Публічні простори — місця, де люди вільно збираються, спілкуються, відпочивають та беруть участь у різноманітних заходах. У Луцьку є багато публічних просторів, що сприяють розвитку міської культури, соціального капіталу та якості життя, але більшість із них неактивна. Центральними публічними просторами у Луцьку є:

• Театральна площа, розташована поряд із замком Любарта. У ХІХ столітті тут влаштовували ярмарки, у 70-х роках минулого століття збудували театр. Сьогодні це чудове місце для проведення концертів, виставок, ярмарків та інших заходів.
• Театральна площа плавно переходить у пішохідну вулицю імені Лесі Українки з зеленими зонами, що розташовані на ній.
• Вулиця виходить на площу Братський міст, що стала пересадковим хабом через хаотичний рух транспорту та велику кількість людей, які переміщуються в різних напрямках.
• Острівцями публічного простору є дві невеликі площі: Ринкова, що має вигляд типового скверу з кільцевим паркуванням, та Замкова, цікава для туристів.

Містобудування та планування населених місць в Луцьку мають великий потенціал для організації публічного простору. Першочерговим завданням для цього є облаштування пішохідних зон, велодоріжок та місць відпочинку на набережних вздовж річки Стир.

Основна мета першого кроку

Урбаністичне планування міста Луцьк проводилося з метою вивчити потреби міста, зробити його привабливим для мешканців і туристів, підвищити економічну активність бізнесу, забезпечити громадян робочими місцями, поліпшивши при цьому якість життя. Для цього необхідно зберегти історичну спадщину та ідентичність міста, гармонійно поєднавши природу, архітектурні пам’ятки, нові комерційні та житлові споруди в сучасні урбаністичні рішення.

Розробка майстер-плану проводилася за участю лучан. Наступним етапом стане Виставка просторового плану Луцька, яка відбудеться восени 2023 року. Після обговорення проєкту настане етап імплементації прийнятих рішень, що дозволить створити у місті великий хаб, де дизайнери, програмісти, фінансисти, інвестори взаємодіятимуть і реалізовуватимуть бізнесові та соціальні ідеї.