Підтримка культури та мистецтва — один із напрямків роботи платформи «Алгоритм дій». Серед цілей, які ми ставимо собі, — повертати забуті імена луцьких митців.
Як працювати із культурною спадщиною та робити її цікавою для загалу знають у музеї Івана Франка у Львові. Це не лише давня вілла на околиці Львова, а сучасний культурний простір для плідного діалогу, наукових студій та мистецьких пошуків, для інтелектуальної праці та дозвілля.
Команди літературної платформи «Фронтера» та платформи «Алгоритм дій» відвідали музей 20 січня. А вже за кілька днів гості зі Львова завітали до Луцька. Влаштували у Культурному укритті публічну розмову, де поділилися, як працювати з культурною спадщиною та її осучаснення.
Як зробити музей «живим» та цікавим? Ось кілька думок від команди «Дому Франка»:
- Музей — це не лише місце збереження пам’яті, а живий простір для людей. Історію можна подати захопливо — наприклад, через театралізовані екскурсії, які оживлюють спогади.
- Люди мають повертатися — варто створювати події, які викликають емоції та залучають аудиторію.
- Музей — це не про минуле, а про сучасність — важливо бути в контексті зі світом і мислити ширше.
- Головна цінність — люди — спадщина має не лише зберігатися, а й впливати на спільноту.
Чому це важливо для Луцька?
Луцьк має безліч несправедливо забутих імен митців. Ми прагнемо розповідати про них та їхню творчість лучанам і всьому світу. Одним із перших кроків у цьому напрямку стало театралізоване дійство «вірші. хліб. вино», організоване платформами «Алгоритм дій», «Фронтера» та театром «Гармидер». Під час заходу звучали вірші Юрка Покальчука та Костя Шишка. Це історія про двох визначних луцьких митців, чиї імена вплинули на культурний ландшафт регіону та України.
