Досвід Луцька для учасників kmbs.
2-4 липня 2026 року в Луцьку відбувся третій виїзний модуль програми kmbs «Громади і освітні управлінці» — «Громада як середовище розвитку особистості: досвід Волині».
Упродовж трьох днів учасники досліджували, як освіта, культура, місцева історія, міський простір, бізнес і громадські ініціативи разом формують умови для розвитку людини.
Організаційним партнером модуля стала платформа «Алгоритм дій». Команда допомогла поєднати навчальну рамку kmbs із локальними практиками, познайомити учасників із людьми та інституціями Луцька і показати зв’язки між різними напрямами міського життя. Кожна інституція представляла власний досвід.
Подивитися на місто з різних ракурсів
Програма розпочалася з розмови про минуле й сучасність Луцька, а далі учасники знайомилися з різними практиками, через які можна побачити місто як середовище розвитку людини.
Знайомилися з Літературною платформою «Фронтера», Музеєм сучасного українського мистецтва Корсаків, дитячим садком HAPPY KIDS CLUB і школою YEARS.
Вивчали підхід платформи «Алгоритм дій» до розвитку міста, побували в креативному просторі «Дім Пако», долучилися до урбаністичного воркшопу, відвідали Жидичинський Свято-Миколаївський монастир і музейний простір «Окольний замок», переглянули виставу «Я, Леся» від театру «Догори Дриґом» та поспілкувалися з Русланою Порицькою, керівницею та режисеркою театру «Гармидер».
Кожна з цих практик показала, як інституції та окремі люди впливають на середовище громади.
Середовище тримається на зв’язках
Директор і декан Києво-Могилянської бізнес-школи Олександр Саврук звернув увагу на роль відповідальних людей і професійних мереж:
«Потрібна критична маса відповідальних людей у владі та проактивні мешканці. Важливо залучати потенціал мереж, екосистем, спеціалістів, адже будь-яка ідея активної людини завжди притягує фахівців та партнерів для її реалізації».
Для «Алгоритму дій» цей погляд безпосередньо пов’язаний із роботою платформи. Окремі ініціативи впливають на місто сильніше, коли між ними виникають зв’язки: громадські організації знають про можливості бізнесу, культурні проєкти взаємодіють з освітою, а люди з ідеями розуміють, до кого можуть звернутися по досвід чи підтримку.
Як громада працює із сучасними підлітками
Один із фокусів модуля стосувався молоді. У короткому відео від misto.media учасники описували сучасних підлітків як талановитих, креативних, сміливих у самовираженні й таких, що швидко дорослішають.
Серед головних труднощів вони називали готовність дорослих зрозуміти дитину, відійти від звичного повчального тону та враховувати досвід покоління, яке дорослішає під час повномасштабної війни. У роботі з підлітками учасники наголошували на відкритості, довірі та партнерстві.
Ідейник і співзасновник платформи «Алгоритм дій» Адам Харлампович пов’язує довготривалі зміни в громаді саме з молоддю:
«Довгострокові зміни починаються з молоді. Тому громада має інвестувати в освіту й створювати середовище, здатне конкурувати за її увагу на світовому рівні».
Таке середовище охоплює школу, позашкільну освіту, культуру, спорт, громадську участь, професійні можливості та місця, де молоді люди можуть спілкуватися й реалізовувати власні задуми.
Начальниця управління освіти у місті Вараш Олена Корень також пов’язала дитиноцентричність із людьми, які дбають про свою громаду, розвивають освіту, створюють простори для молоді та працюють з унікальною мистецькою ідентичністю місця.
Умови для розвитку впродовж життя
У відповідях учасників звучали різні потреби людини в громаді: безпека, освіта, медицина, робота, культура, спорт, дозвілля, доглянуті населені пункти, підтримка підприємництва та можливість впливати на рішення місцевої влади.
Радник Гощанського селищного голови Сергій Пастушок наголосив, що можливості мають бути доступними людям різного віку:
«У громаді необхідно створити середовище й можливості, щоб кожна людина, незалежно від віку, могла задовольнити свої потреби, розвинути таланти та інтереси протягом усього життя. Якщо ці потреби будуть незадоволені, тоді громада просто залишиться без цієї людини».
Для людини має значення не кількість окремих установ чи програм, а те, чи складаються вони у зрозуміле й доступне середовище. Чи є де навчатися і працювати, куди привести дитину після школи, де займатися спортом, проводити вільний час і долучатися до життя громади.
Ідентичність і зв’язок із місцем
Частина програми була присвячена історії, культурі та пам’яті. Учасники працювали з кейсом «Дому Пако», відвідали музей Корсаків, Жидичинський монастир та «Окольний замок», знайомилися з театральними й літературними практиками.
Начальниця управління туризму та промоції міста Луцької міської ради Катерина Мойсіюк говорить про ідентичність як одну з умов зв’язку людини зі своєю громадою:
«Потрібні якісна освіта, розвиток, робота з гідною зарплатою, а також комунікація з владою та вплив на її рішення. Але головне — чітко усвідомлювати свою ідентичність: хто ми й звідки. Коли досліджуєш своє коріння, з’являється бажання залишатися в громаді та робити її сильнішою».
Історія та культура допомагають людині краще розуміти місце, у якому вона живе. Вони впливають на відчуття приналежності та на готовність брати участь у житті міста.
