24 січня сквер «Зерно» на розі вулиць Лесі Українки і Кривий Вал став «місцем зустрічі» з Юрком Покальчуком (Пако) та Костем Шишком. Тут просто неба під музику декламували поезію, співали, танцювали твіст і смакували тепле вино.
Театральне дійство організували платформа «Алгоритм дій», театр «Гармидер» та Літературна платформа «Фронтера» в межах проєкту «вірші. хліб. вино».
Ми прагнули не просто вшанувати пам’ять митців, тісно пов’язаних із Луцьком, ми хотіли відчути й зрозуміти їх, віднайти спільне. Цей захід — прояв синергії кількох організацій, відвідувачів, локації, творчості самих поетів. Дата, місце — усе символічно: день народження Покальчука, день смерті Шишка, сквер «Зерно» як простір для проростання нових сенсів та водночас відчуття тяглості й спадщини, яку у нас хочуть відібрати»,
Аби додати атмосферності, організатори запропонували відвідувачам дрес-код — елементи, які символізують особливий і екстравагантний стиль митців. Багатьом лучанам сподобалась ця ідея і зимовий вечір у сквері «Зерно» наповнився двома сотнями людей в сонцезахисних окулярах, яскравих шаликах та класичних капелюхах. Кафе суспільного впливу misto.cafe пригощало гостей дійства гарячим вином, чаєм та хлібцями.
Ми намагалися показати митців максимально чесними, справжніми, розкутими і разом із тим — інтелектуалами. Такими, якими вони були. При виборі творів ми цим і керувалися, щоб виразити їхню суть. Намагалися знайти спільні риси обох і побудувати їхній діалог. Однією з родзинок став трек, у якому вони спілкуються власними голосами, створений за допомогою штучного інтелекту. Сценарій — уявний, але підняті теми, які хвилювали обох»,
Серед основних тем постановки є свобода: свобода творчості, громадянська свобода, а також боротьба з русифікацією. Організатори підкреслили, що і Покальчук, і Шишко сміливо торкалися табуйованих тем, зокрема й еротики.
Окремо відтворили сцену 1965 року, де молодий Шишко постає перед партійною владою в межах Луцького процесу над політв’язнями Валентином Морозом та Дмитром Іващенком:
На все йшов свідомо, не заради гриму. Все, що відбувалося в країні, сприймав суб'єктивно… У нас на Заході в містах не було навіть вивісок українською мовою. Зараз ці вивіски з’явились. Однак, це — напівзаходи. Які б вони не були, українська нація приречена до нівеляції. Так, я розумів усе це, і в мене народився нездоровий протест».
Варто відзначити музичний супровід, який доповнював усе театральне дійство. Його створювали піаніст Євген Манн та барабанник Мирослав Кіруєв.
Ліризм Юрка Покальчука команда «Гармидеру» вирішила теж передати мелодійно, оскільки Пако часто любив наспівувати власні твори. У процесі репетицій народилася пісня на текст «Заборонені ігри», яка сподобалась глядачам і вже стала вірусною в соцмережах. Музику створила акторка Даша Громик і виконала її разом зі Святославом Білим.
Також прозвучав трек «Мандрівний Шишко», записаний актором, а нині військовослужбовцем з Чернігова Миколою Бичуком під час театрального фестивалю «Мандрівний вішак» у 2018 році.
«вірші. хліб. вино з Шишком і Покальчуком» — це мандрівка у минуле, де глядачі змогли відчути емоції та переживання героїв, стати свідками їхніх життєвих сцен. Це діалог, де є сценарій, але слова і голоси – справжні.
