
У Луцьку вперше відбулася публічна лекція про мистецтво наїву, де оприлюднили маловідомі імена луцьких митців-наївістів та показали унікальну виставку робіт із приватної колекції, яка досі ніде не виставлялася.
Публічна лекція «Мистецтво наїву. Луцький контекст» відбулася в Луцьку у Центрі розвитку креативних індустрій «Або Або» 28 серпня.
У центрі уваги – імена луцьких митців-наївістів. Це – Гаврило Остапенко, Петро Маєвський, Сидір Розмірський, Йосип Петрук та Станіслав Сарцевич. Досі вони були відомі лише у вузьких колах фахівців. Почути про їхнє життя і творчість та побачити вцілілі у часі роботи не лише на презентаційному екрані, а й на ексклюзивній виставці робіт із приватної колекції лучанина Віталія Войтовича прийшла понад сотня відвідувачів.
Та, за словами організаторів, на публічну лекцію такого формату всіх «зібрав» саме Станіслав Сарцевич. Адже проєкт «Сарцевич: віртуальне повернення луцького генія наївного мистецтва», який реалізує платформа «Алгоритм дій» за підтримки Українського культурного фонду, виник із потреби досліджувати те незвідане мистецьке середовище Луцька, на спадщину якого сьогодні багато хто спирається, але не знає контексту. Зокрема, впливу радянської системи, яка намагалася знищити митців, що працювали з українською тематикою.
Тож одна з цілей проєкту – повернути в публічний простір не лише постать Сарцевича, а й імена інших луцьких митців-наївістів, а також пояснити час, суспільні, культурні та особистісні впливи, які формували середовище наїву.
Публічну лекцію проводила мистецтвознавиця Зоя Навроцька, яка протягом життя досліджувала, знаходила й передавала на збереження музеям роботи луцьких наївістів. Модерувала зустріч культурологиня, кураторка дослідження Руслана Порицька.
Мистецтво наїву – це мистецтво людей, які, не отримавши академічної освіти, вийшли з патріархального середовища народного мистецтва і балансують, знаходять свій шлях, працюють з інтуїцією.
Ми представили невеличку тимчасову виставку імен творців, яких у Луцьку майже ніхто не знає, бо зазвичай такі художники залишаються невідомими. А таких творців у місті було дуже багато
Про спадщину мистецтва наїву, що допомагає зберігати культурне розмаїття та сприяти розвитку унікальних рис регіону не лише України, говорили під час короткої панелі, у якій взяли участь український арткритик, історик мистецтва, мистецтвознавець, музеєзнавець Олег Сидор-Гібелинда та луцький колекціонер творів мистецтва наїву Віталій Войтович.
Наприкінці лекції Руслана Порицька закликала присутніх розповідати про мистецтво наїву через соціальні мережі та ділитися фото зразків таких робіт зі своїх домашніх архівів:
Від сьогодні ми хочемо, аби про мистецтво наїву говорили не лише в наукових та музейних колах
Організатори анонсували ще дві публічні лекції про мистецтво наїву. Планують, що у вересні та жовтні участь у них візьмуть: колекціонер мистецтва, засновник і куратор артцентру «Я Галерея» у Києві та Львові Павло Гудімов, а також художник-монументаліст, живописець, музеєзнавець, генеральний директор НЦНК «Музей Івана Гончара» Петро Гончар.
Фото: Руслан Сац

















