Платформа «Алгоритм дій» організувала зустріч із Євгеном Глібовицьким — генеральним директором Інституту фронтиру, членом наглядової ради Суспільного мовлення, викладачем УКУ.
Модерувала розмову Елла Яцута, СЕО платформи «Алгоритм дій».
Це була зустріч для представників бізнесу та активної спільноти Луцька — про речі, від яких уже зараз залежить, якою буде Україна після війни, як почуватимуться в цій реальності наші міста і чи зможемо ми працювати на довшу перспективу.
Демографія, молодь і середовище, в якому хочеться залишатися
Під час зустрічі звучала думка, що один із ключових викликів попереду — демографічний. У розмові це питання виходило далеко за межі статистики: йшлося про те, як працювати з молодим поколінням уже зараз, як створювати в місті середовище, де хочеться залишатися, рости, брати відповідальність і бачити для себе перспективу. У ширшому сенсі це також про освіту, про якість локального середовища і про те, чи зможемо ми втримувати й розкривати потенціал людей не колись потім, а в найближчі роки.
Не лише цінності, а й правила співжиття
Ще один важливий акцент стосувався того, що суспільству недостатньо лише декларувати цінності. Потрібні правила співжиття, які люди справді відчувають своїми. Якщо суспільство намагається домовлятися тільки на рівні цінностей, воно ризикує постійно когось виключати, замість того щоб навчитися жити разом. Натомість спільні правила дають опору для довіри, співпраці й довшого планування.
Бізнес як частина стійкості
Окремою лінією розмови була роль бізнесу. Під час дискусії звучало, що активний бізнес є одним зі стовпів стійкості країни, а отже для сильнішого суспільства потрібні ширші коаліції, взаємне розуміння і довіра між підприємцями, громадянським суспільством та владою. Ішлося не лише про економіку як таку, а про здатність різних середовищ бачити одне в одному партнерів, а не конкурентів чи опонентів за замовчуванням.
Визначальним буде не лише завершення війни, а й сценарії виходу з неї
Важливою була й думка про те, що після війни для України визначальним стане не лише сам факт завершення бойових дій, а сценарій виходу з війни. У розмові прозвучало поняття посттравматичного зростання — як можливості перейти не в затяжну втому, страх і взаємне роз’єднання, а в позитивний порядок денний, де суспільство здатне рухатися вперед, приймати складні рішення і не втрачати суб’єктності. Це не автоматичний шлях, а той, який потребує усвідомленої роботи вже зараз.
Для «Алгоритму дій» ця подія була важливою ще й тому, що напередодні вечірньої розмови команда платформи провела день разом із командою Інституту фронтиру. Це дало можливість глибше познайомитися, поговорити спокійніше й довше, краще занурити гостей у контекст Луцька, а також знайти точки дотику для подальшої співпраці. Такі зустрічі цінні тим, що після них з’являється простір думати, як підсилювати одне одного далі.