Минулого тижня в межах проєкту Urban Vision Lutsk відбувся відкритий воркшоп за участі урбаністів і лучан.
Учасники працювали в трьох групах: «Міська мобільність», «Культура», «Публічні простори». Кожен мав можливість висловитися і поділитися своїми спостереженнями щодо районів міста і думками, як їх покращити. Воркшоп модерувала команда архітекторів та урбаністів із Офісу міського розвитку Urban Reform
Сьогодні ми готові поділитися першими висновками, напрацьованими під час воркшопу.
І група — «Міська мобільність»
Команда першої групи дослідила переміщення містом: мобільність, транспортні та пішохідні звʼязки. Серед учасників воркшопу були присутні: люди, що співпрацюють із міською радою; локальні громадські організації, що займаються розвитком вуличної інфраструктури; активні користувачі велосипедів та просто перехожі, які випадково дізналися про подію.
Робочий процес був розділений на дві частини. На першій урбаністи та місцеві жителі розглянули вже наявні простори в місті. А також підтвердили гіпотези, чому ці простори є такими, як ми їх наразі бачимо.
Під час другої частини воркшопу учасники міркували над поліпшеннями в сфері мобільності, що варто реорганізувати чи додати для більш комфортного пересування пішоходів, велосипедистів та інших жителів.
Основна ідея, над якою працювала перша група, — створення мережі пішохідних вулиць і з’єднання присутньої пішохідної вулиці з цією мережею, покращення пішої доступності до центрального парку. Активно обговорювалась можливість прокласти велосипедні та пішохідні мости через річку Стир: з одного боку для з’єднання старого міста з селом Рованці по існуючому валу, що є залишками моста 14 століття, з другого — вулицю Набережну з іншим берегом.
Багато було сказано про те, що Луцьк компактний і складається з коротких відстаней. Тож популярна концепція 15 хвилинного міста тут, як ніде, доречна. Більше сервісів у мікрорайоні забудови, зв’язної інфраструктури (велодоріжок, місць для паркування, оренди) та продуманих вулиць для кращого життя в місті.
Мені завжди приємно брати участь у подібних заходах, оскільки на них ми маємо змогу підтвердити чи спростувати гіпотези щодо розвитку певних частин міста. Знаходячись у контексті, інколи простіше приймати важливі проєктні рішення. Спілкування з локальними жителями допомагає нам у роботі та дає ширше розуміння ситуації в місті. Локальні архітектори поділилися планами міста щодо майбутніх реконструкцій вулиць. Ми врахуємо цю інформацію під час роботи команди над дослідженням міста»,
ІІ група — «Культура»
Учасники ділилися, яка культура вже є в Луцьку і якої бракує. До культурних осередків команда другої групи віднесла: галерею в центрі міста, різні старовинні будівлі в історичній частині та озвучила бажання більше взаємодіяти з ними. Один із митців зазначив, що у міста немає поняття менеджменту культури та виокремив проблему вікової ієрархії серед художників — відсутність комунікації між старшим та молодшим поколінням.
Лучани мають запит на нестандартні формати культури, а саме: відкриті кінотеатри, нові майданчики, фестивалі. Вони хочуть збільшити проведення будь-яких культурних подій в місті.
Багато людей бачать потенціал у центральному парку, як локації для подій, щоб його велика територія була залучена повністю. Лучани підтримують використання зелених просторів міста, як публічних, та вважають вдалим поєднання — «природа — культура — життя».
На воркшопі учасники зосередилися на центральній частині міста, але поза тим, підкреслили важливість децентралізації культури. Це можливо реалізували шляхом розміщення в кожному мікрорайоні Будинку культури, який буде відкритим для всіх вікових груп і включатиме мультидисциплінарні події. На думку команди, варто переосмислити Будинок Культури, як застарілу форму, можливо, створювати нові форми, на кшталт культурних хабів.
Лучани хочуть вивчати ще невідомі памʼятки міста, щоб не зосереджуватися тільки на Луцькому замку.
ІІІ група — «Публічні простори»
За нашими спостереженнями, ця група була найактивнішою, а ми відчули велику потребу у нових публічних просторах і бажання працювати над їх створенням. Найпопулярніші локації для проведення вільного часу серед лучан — центральний парк Культури та відпочинку імені Лесі Українки, проспект Волі, а ще вулиця Лесі Українки.
Цікаво, що жителі Луцька не вважають комфортними для дозвілля деякі менші сквери. Все через проблеми, які мають ці простори, зокрема відсутність вуличного освітлення унеможливлює комфортне користування ними. Зелена зона, нові лавочки швидко стають занедбаними, бо за відсутності освітлення, наповнюються голосними вечірками та стають небезпечними для спокійного відпочинку. Поступово такими просторами жителі перестають користуватися. Ввечері через відсутність або погане освітлення, а потім і вдень через пошкоджену інфраструктуру.
Лучанам також бракує спортивних активностей, які неможливі без відкритих спортивних майданчиків — баскетбольних, волейбольних, футбольних, а також скейт-парків. Ті простори, які є в місті, платні, приватні та закриті для масового відвідування. Також бракує інфраструктури для відкритого водного спорту — точок оренди байдарок, човнів, катамаранів.
Учасники третьої групи говорили про дві місцеві річки — Сапалаївку та Стир, їх різну функцію в контексті міського відпочинку. Річка Стир і парк поряд з нею асоціюється в жителів із шумним та активним відпочинком. Сапалаївку ж навпаки, вони мають бажання залишити зоною тихого дозвілля, простором для йоги, чаювання, усамітнення та спостереження за природою. Лучани наголосили на недоторканості природи від будівництва дитячих чи спортивних майданчиків. Усе через присутність рослин і тварин, які занесені до Червоної Книги України. Але природа може стати місцем для проведення подій на кшталт йоги. Наразі йогу проводять у незручній і надто галасливій для того локації — в парку.
Лучан хвилює, що в місті є дві ріки, але немає облаштованої набережної. Річка Стир має досить облаштовані пляжі. Але ні Сапалаївка, ні Стир не мають набережної як, наприклад, у Дніпрі чи Тернополі. Хоча для цього є всі можливості та потенціал.
Жителі села Рованці, що знаходиться на протилежному березі річки Стир, не мають простого та швидкого доїзду до Луцька. Щоб дістатися до міста машиною, доводиться робити великий обʼїзд, створюючи затори на дорогах. Розвʼязанням цієї проблеми могла б стати побудова мосту через річку Стир. Таке рішення зробило б можливим не тільки швидке пересування, а й обмін доступами до публічних просторів, культурних подій та дозвілля.
Питання інклюзивності теж хвилює лучан. Серед усіх запитів, ми виокремили збільшення інклюзивності публічних просторів. У Луцьку багато сходів, перепадів, не вистачає пандусів.
Як висновок, третя група прийшла до концепції зеленого кола публічних просторів і маршрутів між ними, яке б йшло через Сапалаївку, річку Стир, вулицю Лесі Українки та замикалося б Сіті-парком. А також зʼясували, що до зеленого кола необхідно включати старе місто, будуючи звʼязки, щоб воно не було відірваним.
Що далі?
- Тепер команда Urban Reform обробляє ідеї та матеріали, які напрацювали разом із лучанами під час воркшопу.
- Всі ідеї будуть використані при розробці майстер-плану та комплексному дослідженні міста.
- Наступні зустрічі архітекторів із містянами, на яких ми більш детально обговоримо гіпотези про розвиток міста. Слідкуйте за новинами та беріть участь у створенні комфортного Луцька.
Підписуйтеся на нас у соцмережах, щоб стежити за проєктом