У більшості людей поняття економіки асоціюється з розвитком промисловості, цінами на газ і нафту, фінансовими прогнозами та біржовими стрибками. Втім, останніми десятиліттями кошти до бюджетів розвинених країн приносять не тільки сировинні ресурси, виробництво і кредити, а й діяльність, пов’язана з творчістю, інтелектом, технологіями та інноваціями.
За словами Джона Ньюбігіна, члена ради креативних індустрій британського уряду, основним паливом економіки ХХ століття була нафта, а паливом ХХІ-го слугує креативність. У цій статті ми з’ясуємо, що таке креативна економіка, якими є її роль і перспективи у світі та в Україні зокрема.
Що таке креативна економіка
Креативна економіка — це особливий сектор економіки, що ґрунтується на знаннях, інтелекті, колективній, індивідуальній творчості та інноваційних розробках. Сенс функціонування галузі полягає в матеріалізації новітніх оригінальних ідей як в науково-технічній сфері, так і мистецтві, культурі, дизайні та бізнесі.
Розвиток креативної економіки у світі
В другій половині XX століття в розвинених державах розпочався перехід від індустріального до постіндустріального технологічного виробництва. Більшість західноєвропейських підприємств в той період спрямували потужності до країн з дешевою робочою силою. Наслідками цієї тенденції стали переорієнтація економіки на сферу послуг, зміна структури витрат і специфіки споживання.
1960-ті роки ознаменувалися посиленням зв’язку між бізнесом та культурою. Музика, кіно і телебачення набували дедалі більшого соціального і політичного значення. Комп’ютеризація, масова комунікація та глобалізм в 1990-х сприяли зародженню культурних індустрій як унікального економічного сектора.
Термін «креативна економіка» був вперше згаданий у 2000 році в американському діловому журналі Business Week. У 2001-му вийшла однойменна книга Джона Гокінса, котрий визнав креативність головним чинником створення сучасного укладу життя і необхідного атрибуту розвитку економіки нової епохи.
Світовими лідерами з розвитку креативного сектора на сьогодні є Велика Британія та США. За офіційними даними британського уряду, вклад творчих індустрій в економіку держави у 2022 році виріс на 6,8% і сягнув £124,6 млрд, з них £53,4 млрд припадає на сферу IT. Порівняно з 2010-м прибутки галузі виросли більш ніж на 50%.
В США мистецтво і культура у 2022 році (це останні доступні на сьогодні дані) додали до ВВП $1,1 трлн, що становить 4,3% від його загального обсягу. Зайнятість в культурній сфері принесла більш ніж 5,2 млн працівникам $541 млрд зарплати.
За оцінками ООН, креативні індустрії становлять 3,1% світового ВВП, приносять річний дохід понад $2 трлн і забезпечують майже 50 млн робочих місць у всьому світі. Темпи зростання у 2 рази перевищують сферу послуг, у 4 — виробництво.
Важливою подією для розвитку галузі стало оголошення Генасамблеєю ООН 2021 року Міжнародним роком креативної економіки в інтересах сталого розвитку. В рамках ініціативи, до якої долучилося понад 80 держав, було проведено десятки заходів. Їх мета — підтримка світовою спільнотою країн, що розвиваються, зокрема у напрямах створення робочих місць та подолання бідності, охорони права інтелектуальної власності.
Які сфери охоплює креативна економіка
З моменту виокремлення креативної економіки в окремий сектор розроблялися різні моделі класифікації її галузей. Найбільш поширеною є модель, що запропонована Конференцією ООН з торгівлі та розвитку і передбачає 4 групи творчих індустрій. Її структура виглядає наступним чином:
- культурна спадщина, що охоплює традиційну культуру (ремесла, фестивалі) та культурні пам’ятки (музеї, бібліотеки, розкопки);
- мистецтво — образотворче (скульптура, живопис, фотографія) і виконавче (вокал, театр);
- медіа — видавнича справа, аудіовізуальні твори (TV, кіно, радіомовлення), нові медіа (цифровий контент, відеоігри);
- функціональний креатив – до цієї категорії належать дизайн (архітектура, ювелірні вироби, іграшки), мода, реклама та IT.
Ключовими ознаками креативних індустрій є базування на творчих можливостях людини, залучення до створення ринкових продуктів технологів та менеджерів. Економічна цінність створюваних продуктів має культурне або інтелектуальне походження.
Чому креативну економіку називають новою економічною епохою
Креативні індустрії відіграють важливу роль в інноваційному та стійкому економічного розвитку країн, створюють сприятливі умови для роботи бізнесу, сприяють підвищенню конкурентоспроможності та збагаченню культурного життя. Активність творчих галузей стимулює:
- створення нових робочих місць, залучення до роботи вразливих категорій населення;
- розвиток малого та середнього бізнесу, зокрема соціально відповідальних проєктів;
- розв’язання нагальних потреб в інших сферах, важливих для суспільства, наприклад, пов’язаних з охороною здоров’я, екологією, збереженням культурної спадщини;
- появу інноваційних продуктів.
В контексті масштабування автоматизації та роботизації низки робочих процесів креативна економіка може стати такою собі «подушкою безпеки» для працівників. За даними британського інноваційного агентства Nesta наразі вже 86% робочих місць, в яких значною мірою задіяні творча та інтелектуальна складові, у США та 87% у Великій Британії, мають низький ризик витіснення шляхом автоматизації.
Народження інноваційних продуктів є гарним внеском в розвиток економіки. Від них багато в чому залежить добробут громадян, а також місце держави на світовому рівні.
Креативні індустрії в Україні до та під час війни
За інформацією Центру розвитку креативної економіки, за 2021 рік Україна має вагому частку креативної економіки (7% ВВП), а насправді її потенціал є ще вищим та може перевищувати 10% ВВП. У дослідженні, проведеному у 2022-му цією ж організацією спільно з ГО «Гоулокал» та Центром розвитку ринкової економіки (CMD-Ukraine) зазначається, що в період з 2013 по 2019 рік додана вартість, створювана творчими галузями, зросла втричі — з 74,2 до 258,9 млрд грн. Причому близько ¼ доданої вартості у 2019-му припадала на IT-сектор.
З початком повномасштабного вторгнення рф креативна економіка в Україні опинилася в кризовому стані. Попри складну ситуацію представники галузі пристосувалися до змін та продовжують діяльність. Ба більше, креативний фронт став важливою частиною опору російській агресії.
Деякі українські айтівці долучилися до діяльності у сфері кібербезпеки. Культурні та мистецькі діячі розповідають світу правду про війну та закликають до підтримки нашої країни. Частина бізнесів переорієнтувалася на допомогу фронту. Вони почали виробляти товари для потреб військових, зайнялися організацією надання гуманітарної допомоги та зборами коштів для армії.
У 2022 році держава експортувала креативних послуг на $3766 млн. За даними Держстату, їхня частка в загальному експорті послуг становила 41,1% (у 2021-му — 30,1%), з них 40,5% припадає на IT та телекомунікації.
Тренди та проблеми розвитку галузі
Глобальними світовими тенденціями у сфері креативної економіки є:
- збільшення потенціалу продукції завдяки онлайн-доступу до контенту;
- підвищення ролі творчих навичок на ринку праці;
- зародження нових креативних індустрій;
- розширення перспектив масштабування бізнесу у зв’язку з розвитком e-commerce.
Вже в найближчому майбутньому інтернет-реклама, що на сьогодні є ефективним інструментом просування різних товарів і послуг, стане головним каналом продажу креативної продукції. Очікується також посилення ваги індустрії моди та збільшення інтересу до сільських населених пунктів як територій з потенціалом розвитку креативної економіки.
Ключова проблема галузі в Україні — недостатнє регулювання захисту авторських прав та інтелектуальної власності.
Креативна економіка та розвиток українських міст
Альтернативна освіта, сучасне мистецтво, нова економіка та урбаністика — основні напрями, що допоможуть переорієнтувати пострадянські міста на сучасні. Вже кілька років поспіль в різних населених пунктах створюються хаби, коворкінги, кластери, бізнес-інкубатори. Активно розвивається соціальне підприємництво.
Місто Луцьк, що є обласним центром, має далекосяжні перспективи та всі шанси стати столицею розвитку творчих ініціатив. Наразі тут працює Центр підтримки технологій та інновацій (TISC) — міжнародний проєкт сприяння винахідництву, інноваціям та стартапам, започаткований Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO).
Крім того, планується відкриття центру розвитку креативних індустрій «Або Або». В будівлі в центрі Луцька, котра зараз на етапі ревіталізації, передбачені майданчик для подій, коворкінг, артгалерея, театр, літературний дім. Тут функціонуватиме особлива екосистема бізнесу у технологічній сфері, громадських організацій та освітніх ініціатив.
Креативна економіка: погляд у майбутнє
Розвиток креативної індустрії може стати поштовхом для побудови після війни інноваційної держави, повернення біженців з-за кордону, забезпечення людей добре оплачуваною роботою і припинення відтоку фахівців за кордон. Водночас непроста ситуація в державі відкриває чудові можливості для відновлення галузі. Експорт вітчизняних продуктів, впізнаваність України на світових ринках сприяють залученню інвестицій, що своєю чергою пришвидшать соціальний розвиток держави.
Наша країна має великий потенціал насамперед завдяки творчим та винахідливим людям. Якщо держава зосередиться на підтримці креативної економіки, творча галузь допоможе відновити й вивести Україну на новий рівень. Першочергові заходи, які допоможуть креативній індустрії вижити та розвиватися під час війни — розроблення стратегії допомоги з боку держави, впровадження грантів та популяризація українських розробок за кордоном.