Освіта для платформи «Алгоритм дій» — це спосіб давати активним людям нові можливості та розвивати середовище.
У місті, де поруч працюють бізнес, креативні індустрії, технологічна й громадська спільноти, постійно виникає потреба в нових знаннях, прикладних навичках і спільній мові між різними секторами. Саме з цих запитів народжуються освітні програми.
У 2025 році платформа «Алгоритм дій» працювала з освітою на різних рівнях: від підготовки комунікаційників і підтримки підприємців у креативних індустріях до перекваліфікації ветеранів і навчання прикладним технічним навичкам. У центрі кожної програми — практика, робота з реальними кейсами та формування спільнот, які продовжують взаємодію і після завершення навчання.
Саме так освіта стає частиною екосистеми, яка утримує таланти в Луцьку, підсилює локальні ініціативи та поступово формує репутацію міста як простору можливостей.
Комунікаційна академія «КомА»: курс, що виник з потреби
Комунікаційна академія «КомА» — освітній проєкт, що дає сучасні знання та практичні навички у сфері PR і комунікаційного менеджменту.
Академія народилася з потреби. На Волині, як і в багатьох регіонах, бракує людей, здатних мислити комунікаціями системно — для громадських ініціатив, культурних проєктів і бізнесу. Такі фахівці можуть підсилити проєкти, вибудувати доступніші меседжі й примножити вплив локальних ініціатив на розвиток регіону. Тож «Алгоритм дій» вирішив навчати таких спеціалістів локально.
Ідейниця та кураторка І потоку комунікаційної академії «КомА» — Катерина Бохинська, комунікаційниця та підприємиця, яка має 10+ років досвіду в PR, діджитал-маркетингу та комунікаціях.
Курс «Старт у світ PR» від «КомА» став першою активністю проєкту. Учасники працюють із живими кейсами й створюють комунікаційні стратегії для громадських організацій і культурних інституцій Волині. У цій роботі їх супроводжують понад десять експерток у галузі — з медіа, бізнесу та громадського сектору. Серед тем, які охоплює програма: стратегія комунікацій, сторітелінг, медіарілейшнз, контент-планування, PR-метрики, антикризові комунікації та інші.
За 2 набори на курс «Старт у світ PR» — 400+ заявок, 55 випускників, 8 готових комунікаційних стратегій для локальних організацій і 100% позитивних відгуків від учасників за підсумковими опитуваннями.
Академія створює середовище для відкритих лекцій, дискусій і воркшопів, де можна ставити складні запитання, розбирати реальні кейси й вчитися на досвіді.
За пів року поза межами курсу відбулося сім таких подій.
Паралельно формується спільнота комунікаційників — зокрема в Telegram, де вже понад сто учасників залишаються на зв’язку й після завершення навчання, діляться вакансіями, кейсами й запитами на співпрацю.
«Комунікаційна академія “КомА” починалася як грантовий проєкт, але з зупинкою підтримки від USAID стало зрозуміло, що курс може не відбутися. Та потреба в комунікаційниках все ще була актуальна. І саме в цей момент спрацювало те, що для нас принципово важливо — робота на перетині.
Бізнеси Волині підтримали ідею й у квітні 2025 стартував перший потік курсу, який також поєднував роботу з ГО. Це дуже чіткий приклад того, як міжсекторальна співпраця може не лише підтримати ідею, а й довести її до реалізації», — каже ідейниця і кураторка І потоку «КомА», комунікаційниця та підприємиця, Катерина Бохинська.
У 2026 році у партнерстві з Волинським національним університетом імені Лесі Українки стартує авторський курс «Антикризові комунікації для бізнесу, урядових та неприбуткових організацій» від Ірини Новосад. Логіка поєднання практики, теорії й реального ринку поступово інтегрується у формальну освіту.
Сьогодні випускники «КомА» вже працюють у громадському секторі й бізнесах Луцька, підсилюють локальні проєкти й команди, впливають на те, як звучить Волинь.
«Ідентичності»: освіта як шлях до переосмислення себе
Повернення до цивільної роботи після служби — виклик. Але водночас і можливість переосмислити власний досвід, набути нових навичок і вибудувати професійний шлях, який відповідатиме реаліям воєнного часу та особистим обставинам. Як відповідь на це створили освітній проєкт «Ідентичності».
Його ініціювали Projector Foundation. Втілили проєкт спільно з платформою «Алгоритм дій», центром розвитку креативних індустрій «Або Або» та центром підтримки підприємців Дія.Бізнес у Луцьку. Окрім ветеранів, участь у навчанні взяли і їхні партнерки, адже вони теж можуть перебувати у вразливому становищі через вплив війни на їхні сімʼї.
Фокус програми — креативні індустрії. Саме ця сфера поєднує кілька важливих переваг: попит на ринку праці, можливість дистанційної роботи, гнучкі формати зайнятості та відносно швидкий вхід у професію. Креативні спеціальності дозволяють працювати як з бізнесом, так і з громадським сектором, масштабувати власні навички та поступово формувати стабільний дохід незалежно від локації.
У межах «Ідентичностей» 23 учасники отримали стипендії на навчання та опановували професії у сфері SMM, графічного дизайну, digital-маркетингу й motion design. Програма була побудована навколо практики: регулярні заняття, робота з реальними завданнями, створення власних проєктів і формування професійного портфоліо. Окрім цього, учасники проходили HR-воркшопи та менторські зустрічі, які допомагали краще зорієнтуватися на ринку праці й зрозуміти подальші кар’єрні кроки.
Водночас навчання в «Ідентичностях» не зводилося лише до здобуття нової професії. Воно стало простором для внутрішнього переосмислення та пошуку власного місця після пережитого досвіду війни. Цей сенс проєкту окреслює керівниця центру розвитку креативних індустрій «Або Або» Тетяна Зубрик:
«Для мене проєкт «Ідентичності» — це про внутрішній виклик. Можна говорити, що кожен шукає свою ідентичність, але я особисто дійшла висновку, що в нас вона уже є, а подібні проєкти через навчання, спілкування та нові форми самореалізації розкривають цю ідентичність зсередини. Наша мета — поглибити її та викристалізувати».
Партнерами проєкту стали БО «БФ «Ангар.Україна», ГО «PRO Women UA», ГО «Номад Лів», КУ «ХАБ ВЕТЕРАН», Департамент з питань ветеранської політики Луцької міської територіальної громади.
3D-моделювання: нова професія в технологічній галузі
Ветерани і ветеранки, люди з інвалідністю, жінки, внутрішньо переміщені особи часто опиняються у ситуації, коли попередній досвід більше не працює, а шлях до нової професії здається надто складним або недосяжним. Водночас ринок праці дедалі більше потребує прикладних технічних навичок — зокрема у сфері прототипування, малого виробництва та 3D-друку. Проблема полягає не у відсутності попиту, а у відсутності доступного входу в ці професії.
Саме з цього розуміння команда Promprylad Foundation ініціювала навчальну програму з 3D-моделювання для людей із вразливих соціальних категорій. У вересні–жовтні навчання відбувалося паралельно у двох містах: в Івано-Франківську — під кураторством Promprylad Foundation, а в Луцьку — за підтримки платформи «Алгоритм дій», яка виступила партнером програми на Волині.
Навчання реалізували в межах проєкту UNIDO «Невідкладна допомога для працевлаштування людей з інвалідністю» за підтримки Уряду Японії.
Проєкт тривав шість тижнів і поєднував онлайн-теорію з офлайн-практикою. Учасники працювали в невеликих групах, опановуючи повний цикл роботи з 3D. За цей час навчання пройшли 45 людей з різним досвідом і мотивацією.
«Для нас було важливо, щоб навчання не зводилося до вивчення інструменту заради інструменту. Ми одразу закладали логіку практичного застосування, щоб учасники розуміли, як ці навички можуть працювати в реальному житті. Саме це дає людині відчуття опори й напрямку після завершення курсу», — пояснює куратор луцького потоку і проєктний менеджер Луцького наукового парку Антон Євтушок.
Ментором курсу у Луцьку став Андрій Стасюк — ветеран з Волині, який після поранення на фронті почав працювати з 3D-друком і згодом перетворив цю навичку на практичну справу та волонтерство. Його досвід дав учасникам розуміння, що нова професія можлива навіть у дуже змінених життєвих обставинах.
Після завершення курсу учасники тримають звʼязок, хтось купив 3D-принтери і продовжує навчатися на власному досвіді, викладачі відповідають на запитання й дають поради, дехто готується до відкриття ФОП і бере консультації у центрі Дія.Бізнес у Луцьку.
«Ми від початку думали про це навчання не як про разову подію, а як про частину більшого процесу. Для нас було важливо, щоб після курсу люди могли продовжувати працювати з технологіями — мали доступ до обладнання та середовища, де ці навички можна розвивати далі. Саме тому принтери та ноутбуки, з якими відбувалося навчання, стали частиною фонду техніки Луцького наукового парку — простору, що формується як міський хаб для інженерів, винахідників, робототехніків і дослідників», — говорить Антон Євтушок.
«Теплиця ідей»: підтримка креативного підприємництва
У креативних індустріях ідеї та продукти часто з’являються раніше, ніж умови для їхнього розвитку. Підприємцям бракує інструментів, знань про бізнес-моделі й доступу до ресурсів, щоб перетворити творчі проєкти на стабільну справу.
«Теплиця ідей» — програма розвитку культурної та креативної економіки, яка вирішує цей запит. Її впроваджують у межах швейцарсько-українського проєкту UCORD у партнерстві з локальними креативними хабами та агенціями регіонального розвитку. Програма поєднує навчання, грантову програму, менторську підтримку та охоплює шість пілотних областей України.
Першим етапом реалізації були триденні навчальні інтенсиви — буткемпи для підприємців із культурних та креативних індустрій. На Волині партнерами стали платформа «Алгоритм дій», центр розвитку креативних індустрій «Або Або» та Агенція регіонального розвитку Волині.
З нашої області надійшло 69 заявок, а за результатами відбору сформували групу з 26 учасників. Серед них — дизайнери, архітектори, музиканти, маркетологи, майстри художніх промислів, як із досвідом, так і на початку власного шляху.
Навчальний компонент був вибудуваний як послідовний процес — від формування ціннісної пропозиції до маркетингу, продажів і бізнес-моделювання. Фасилітаторкою луцького буткемпу стала Олена Підопригора, співзасновниця бізнес-спільноти Board.
«Навчання — це основа для підприємця. Важливо, щоб учасники розібралися в базових бізнес-процесах і побачили, як їхні ідеї можуть працювати на практиці. Ми хочемо, щоб креативні проєкти вміли заробляти, розвиватися й знаходити своє місце в економіці, а не залишалися лише хорошими задумами», — говорить керівниця центру розвитку креативних індустрій «Або Або» Тетяна Зубрик.
Наступним етапом програми стала грантова підтримка для підприємців-початківців у сфері креативних індустрій. Волинь стала лідером за кількістю поданих заявок — 37 ідей.
