Платформа «Алгоритм дій» розвиває мережу хабів у Луцьку. Усі вони мають різні концепції, але схожий підхід.
Зібрати разом найсильніших представників різних галузей і дати їм інфраструктуру та середовище, щоб творити: окремо і разом.
Кожен хаб об’єднуватиме всі етапи створення цінності для різних індустрій. Наприклад, художниця працюватиме у своїй майстерні, а у тій самій будівлі функціонуватимуть галерея з можливістю продажу картин і мистецька школа, де вона навчатиме дітей. Водночас буде можливість робити проєкти на перетині різних галузей — тут все обмежуватиметься лише фантазією та ресурсами резидентів.
Три хаби — Або Або, Luchanka та Луцький Науковий Парк — наразі перебувають у процесі ревіталізації. Але відновлення не заважає просторам активно жити. Десь майбутні резиденти створюють колаборації, десь платформа «Алгоритм дій» організовує події, а десь — освітні програми.
Як центр розвитку креативних індустрій «Або Або» вперше відкрив свої двері
Центр розвитку креативних індустрій «Або Або» обʼєднує підприємців, митців, урбаністів, інвестиційних експертів, аналітиків та громадських активістів в єдину екосистему. Тут — на перетині людей, ідей і спільнот — будуть народжуватись рішення, що посилюватимуть освіту, культуру й бізнес.
Загалом, «Або Або» матиме 2 стратегічних фокуси:
- Залучення інвестицій у регіон через підтримку культурних, науково-освітніх та підприємницьких ініціатив.
- Підвищення міжнародної видимості Луцька та України — через культурну дипломатію, міжсекторальну співпрацю та глобальні партнерства.
У будівлі «Або Або» триває ревіталізація. Але у 2025 році приміщення почало приймати гостей. Відправною точкою стала виставка фотографа Віктора Голікова «Портал Зерна». Перебуваючи в Луцьку на реабілітації, Віктор зробив серію знімків людей та предметів у дзеркальній поверхні скульптури «Зерно». Ці роботи і представили лучанам. Виставка тривала усього п’ять годин, з її допомогою вдалося зібрати понад 50 тис. грн на підтримку підрозділу Віктора.
Далі були лекції про мистецтво, події масштабного UkrUrban Forum та навіть зйомка музичного сету для YouTube-проєкту BUDCHUK LIVE #2 за участі Tember Blanche та MILNYK.
Тетяна Зубрик, керівниця центру, розповідає — те, що будівлю почали відкривати для людей — один з найбільш надихаючих спогадів року для неї:
Простір живе, незважаючи на будівельний пил. Ми почали відкривати будівлю для людей і коли хтось вперше туди потрапляє, відчувається захват. Проходиш повз, ніби сірий фасад, а всередині — цікава архітектура, високі стелі. Ми також показуємо «Або Або» гостям Луцька і я чула лише позитивні відгуки про простір та те, що ми там робимо.
Усього у 2025 році у «Або Або» провели 6 великих подій, ще 6 у сквері «Зерно» поряд. А також — понад 30 екскурсій простором.
Крім того, на базі центру реалізували 2 потужні програми для представників та представниць креативних індустрій. Тетяна наголошує: завдяки таким активностям вони мають можливість безоплатно здобувати знання, обмінюватися досвідом, отримувати якісний нетворкінг. А якщо говорити про «Теплицю ідей» ще й залучити кошти на реалізацію своїх задумів.
Досвід «Або Або» показує як комплексний підхід до проєкту може відкривати все нові і нові можливості. Досліджуючи територію навколо центру розвитку креативних індустрій на початку 2025-го року, команда «Алгоритму дій» відкрила для себе історію скульптора Станіслава Сарцевича. Він жив недалеко від будівлі «Або Або» та створив у себе в дворі справжній «сад скульптур». Пізніше ця знахідка трасформувалася у окремий проєкт з відновлення пам’яті про Сарцевича.
Найбільший виклик року, за словами Тетяни, стосується будівлі «Або Або». Точніше, прагнення зберегти її ідентичність:
Є багато сучасних методів шліфовки стін. Але щоб зберегти їх фактуру, зберегти дух «Або Або» підходить лише ручна робота. Звичайно, це впливає на швидкість ревіталізації. Але без такої уваги до деталей не було б того захвату від простору вже на цьому етапі.
Luchanka: від ревіталізації колишньої швейної фабрики до переосмислення району
«Лучанка» — колишня швейна фабрика майже у самому центрі Луцька. У 2025 році вперше прозвучала ідея ревіталізувати будівлю та створити тут хаб. Він об’єднає різні креативні кластери: Центр вуличних культур, галерею просто неба 4/8 Gallery, студію звукозапису та репетиційну базу, фотостудію та мистецьку фотогалерею, хендмейд та фешн студії, майстерню виготовлення автентичних музичних інструментів. І це не повний перелік майбутніх резидентів.
СЕО волинської культурної платформи DCBL (Де Це Було?) Влад Почебула згадує, що презентація концепту Luchanka на нульовому дні фестивалю «Фронтера» стала однією зі стартових точок для більшої взаємодії між креативними людьми, які вже збиралися на території колишньої фабрики:
Я пишаюся, що за короткий час нам вдалося дійти розуміння чому важливо говорити не окремо про кожну майстерню, а про взаємодію між резидентами, про певну креативну екосистему. Це дозволяє вже зараз рухати спільні ініціативи, думати про більші проєкти на майбутнє. Крім спільних зв’язків та ідей ми нарешті відчуваємо більший зв’язок з місцем і всі асоціюємо себе з «Лучанкою».
Спілкування між резидентами та дослідження простору підсвітило й інші креативні ініціативи, які багато років тому розвивалися на «Лучанці». Наприклад, тут працювала Рок-школа, гітарна майстерня. Креативний хаб, фактично, продовжує їх справу.
Інша цінність проєкту — його комплексний характер. Йдеться не лише про ревіталізацію фабрики, а й про переосмислення району навколо. Luchanka стане точкою тяжіння для району й ключовим елементом великого урбаністичного маршруту, який включатиме бібліотеку, музеї, річку, дитячу залізницю, сад. Завдяки цьому район із фрагментованого має перетворитися на цілісний та живий простір, який активно відвідуватимуть лучани.
Влад говорить, що один з викликів — запустити до креативного хабу більше трафіку. Адже частина, якщо не більшість резидентів, потребуватимуть його для монетизації своїх проєктів. Щоб почати роботу над сполученням між «Лучанкою» та іншими важливими для району точками планують провести урбаністичне дослідження. Платформа «Алгоритм дій» реалізовуватиме його в межах програми Urban Vision Lutsk разом з ГО «місто.ребут» та bureau ++. Залучатимуть і локальні спільноти та інституції.
Луцький науковий парк. Центр інновацій та розвитку технічних фахівців
Луцький науковий парк — «наймолодший з хабів». «Алгоритм дій» створює його у партнерстві з ГО «Брейншторм» та Малою Академією Наук. Одним з потенційних партнерів стане Київський авіаційний інститут. Фактично, створення наукового парку — це відповідь на нестачу технічних фахівців в Україні та на велику потребу в інноваціях.
Винахідники, інженери та науковці зможуть протестувати свої розробки, отримати консультацію про те, як далі розвивати й впроваджувати вже згадані інновації. А також — системно навчатися.
Приміщення Луцького наукового парку стало доступним у жовтні. Антон Євтушок, проєктний менеджер парку, розповідає: цьому передувала велика підготовча робота. Тому пишається, що вона привела до результату:
Ми вже маємо перші великі партнерства — наприклад, йде оформлення наших відносин з КАІ. Розуміємо куди рухаємося і чітко бачимо точку, з якої виходимо. Це не абстрактна мрія, а план як ми працюватимемо з 4000 квадратних метрів наукового парку.
Антон додає, що Луцький науковий парк має всі ті самі виклики, що і будь-який проєкт на стадії запуску: тестування концепту, налаштування процесів. Але вони вирішуються системною роботою.
Однією з точок входу до наукового парку стане лабораторія робототехніки. В одному місці можна буде створити 3D-моделі, попрацювати з електронікою, а також взяти участь у змаганнях на спеціальних полях. Антон Євтушок з гордістю згадує курс з 3D-моделювання, який вдалося реалізувати в жовтні. Ще до запуску парку навколо нього формується спільнота відповідних спеціалістів:
Після курсу залишається активний чат, кілька випускників купили принтери, обмінюються досвідом. А викладачі й далі надсилають завдання, щоб можна було потренуватися в складних процесах.
