Міста — це живі організми, неймовірно складні у своєму функціонуванні, іноді непередбачувані, але завжди динамічні та адаптивні. У цьому і полягає їх сила. У сьогоднішньому воєнному житті українських міст найбільший виклик — це загроза руйнування. Попри це, відносно мирні населені пункти продовжують шукати можливості для розвитку та долати проблеми, які часто можна вирішити, якщо громада, бізнес та влада працюватимуть в синергії.
То з якими ж викликами живуть сучасні українські міста?
- Нерелевантні до часу стратегії, що залишаються без реалізації
У багатьох містах приймають стратегії розвитку, які часто залишаються на папері, кладуться «в стіл», а якщо виконуються, то лише частково. Нестача політичної волі, відсутність належного фінансування, нежиттєздатність подібних стратегій, неузгодженість між учасниками процесу чи слабка комунікація — причин багато, але результат — однаковий. Витрачено багато часу без розуміння, як і хто буде втілювати задумане.
- Відсутність сталості
Часто проєкти створюються точково — вони не є частиною довгострокової стратегії, або ж плану підтримки. Такі рішення мають ризик швидко занепадати та не створюють сталої цінності для громади.
- Брак взаємодії між бізнесом, громадою та владою
Часто ці три стовпи міста живуть у різних світах, вирішують однакові задачі та паралелять зусилля, замість того, щоб їх об’єднувати для створення справді ефективних та різносторонніх рішень. Відсутність довіри та спільного бачення лише посилює цей розрив.
Рішення: бізнес бере ініціативу, враховуючи інтереси громади та будуючи діалог з владою
- Бізнес як рушій змін
Усе більше підприємців бачать свою місію не лише у прибутках, а й у відповідальності за міський простір. У деяких містах України є бізнеси, що переосмислюють свою роль — ініціюють створення креативних хабів, відновлюють історичні будівлі, фінансують культурні та освітні ініціативи, відновлюють історичну спадщину, розвивають інклюзивні простори, та загалом покращують життя містян.
Саме таку модель роботи, до прикладу, у Луцьку обрала платформа «Алгоритм дій», співзасновниками якої 23 лютого 2022 року стали місцеві підприємці. З початком повномасштабного вторгнення плани скорегували, але від ідеї розвивати власне місто не відступили.
Так за три роки розвинулася ціла екосистема проєктів. Зокрема з’явилася урбаністична програма Urban Vision Lutsk, ініціатори якої у 2023–2024 роках спільно з ГО Urban Reform та місто.ребут провели перше урбаністичне дослідження Луцька та розробили концепцію розвитку центру.
Паралельно в рамках просвітницьких заходів Urban Talks організували 13 лекцій для понад 500 слухачів та 11 воркшопів для 400+ учасників. У 2024-му Urban Vision Lutsk став партнером Lviv Urban Forum та Форуму з просторового планування, організованого USAID «ГОВЕРЛА». А вже у вересні 2025-го Луцьк прийматиме учасників Українського урбаністичного форуму.
Важливий імпульс для розвитку міського бізнес-середовища дав ще один проєкт екосистеми — центр підтримки підприємців Дія.Бізнес у Луцьку, який вже реалізував 7 національних акселераційних та навчальних програм. Загалом понад 30 підприємців з Волині та Львівщини змогли разом залучити 3,5 млн грн на розвиток власної справи протягом двох років існування центру.
Підсилило екосистему також і кафе суспільного впливу misto.cafe, де 100 активних людей, серед яких чимало підприємців, об’єдналися заради створення закладу, який 80% чистого прибутку віддає на розвиток Луцька. misto.cafe з вересня 2024 року провело вже 2 грантові сезони та підтримало 6 проєктів на суму 436 533 грн.
Ще один приклад того, як бізнес покращує міський простір, є центр розвитку креативних індустрій Або Або – фокусний проєкт «Алгоритму дій» у 2025-му. Це ревіталізація колишнього приміщення «Укртелекому» у центрі міста.
Поки тривають роботи всередині приміщення, підприємці спільними зусиллями облаштували поряд новий публічний міський сквер «Зерно», де за два роки відбулося понад 10 культурних та урбаністичних подій. Крім того, скульптура «Зерно», що розміщена у сквері, збирає донати на розмінування разом з фондом «Повернись живим».
Працюючи з містом, ти маєш переключатися з ролі в роль, розуміти, що потрібно громадському сектору, що потрібно бізнесу. Дуже банально – бізнесу потрібен прибуток, але щоб працювати комплексно, бізнес має розуміти, що без людей цього прибутку не буде. І громадські простори та подібні речі, створюються не для комфорту міста, а для людей. Адже якщо люди виїжджають з міста – бізнес їх втрачає», —
- Дослідження контексту та локальний підхід
В основі успішних проєктів — завжди лежить глибокий аналіз міста, потреб його мешканців. Важливо почати з детального вивчення середовища — як люди реально ним користуються, де проводять час, які в них потреби чи з якими проблемами вони стикаються. І щоразу потрібно розуміти та враховувати контексти різних міст, громад, селищ — яка місцева культура, чим там живуть люди, що їм потрібно, як їм можна допомогти.
Цим шляхом пішла девелоперська компанія Alterra Group, яка у місті Українка на Київщині створила мозаїку «Трипілля» площею понад 100 м² на фасаді ТЦ Obriy Trypil. Компанія прагнула підкреслити ідентичність регіону, інвестувала у створення символу простору з локальними трипільськими мотивами, хоча могла вчинити традиційно: віддати площі фасаду під рекламу та вивіски.
Ми створили мозаїку на фасаді нашого торгового центру — і це не просто про дизайн. Це найбільша сучасна мозаїка в Україні, і вона про те, що ми як бізнес усвідомлюємо себе частиною екосистеми. Міський простір — це наша екосистема. Будувати просто заради будівництва і будувати, щоб наповнити простір життям — це зовсім різні речі. Співпрацюючи з усіма учасниками екосистеми, ми можемо створити сталий продукт, який змінюватиме середовище на краще»,
- Фонди та довгострокове фінансування
Для сталості і безперервності бізнес запускає локальні інвестиційні або благодійні фонди, що дозволяє підтримувати проєкти на довгостроковій основі.
Таку модель обрала громадська організація «Моє місто» з Одеси. Вона надає можливості для реалізації суспільно корисних ініціатив через краудфандинг та навчання.
Її головна мета — допомагати людям реалізовувати власні соціальні та громадські проєкти, які покращуватимуть життя в українських містах вже в найближчому майбутньому.
На рахунку «Мого міста» понад 28,5 мільйонів гривень залучених донатів та 200 реалізованих проєктів. Наприклад, GladPet, спрямований на системне вирішення проблеми безпритульних тварин гуманними способами. В межах проєкту прилаштовано 10 349 тварин. Крім того, громадська організація зробила ремонт укриття у Червоній Долині, Миколаївської області, щоб повернути дітям громади доступ до освіти, а також реалізувала навчальну програму «Краудстартер» для громадських організацій та ініціатив.
ГО «Моє місто» створено групою IT-компаній Netpeak Group, що об’єднує 25 бізнесів, 2 громадські організації та 1500+ фахівців по всьому світу.
Ми вкладаємося в інституції й хочемо, щоб у кожному маленькому селі та ОТГ, була сильна громада, яка зможе бути надійним тилом як для військових, так і для цивільних», —
Чому це працює?
- Бізнес бачить довгу перспективу
Для підприємця важливо, щоб місто залишалося привабливим для життя й роботи — це впливає загалом на розвиток економіки, зростання якості потенційних кадрів, інвестиційну привабливість.
- Спільне творення
Справжня сила — у синергії громадянського суспільства, влади та бізнесу. Рішення не спускаються згори, а створюють разом з мешканцями. Лише в цьому випадку співпраця дає справді сталі результати.
Матеріал створено на основі події «Бізнес і міський простір: партнерство заради майбутнього», яка відбулась у Kyiv School of Economics. Подія зібрала представників бізнесу, самоврядування та урбаністів з Луцька, Одеси, Львова та Києва. Мова йшла про те, як бізнес може впливати і вже впливає на розвиток міст, що мотивує підприємців інвестувати у простір навколо і які бар’єри з’являються на цьому шляху.
Організатори: команда програми «Урбаністика та повоєнна відбудова» KSE, Бізнес Школа KSE, платформа «Алгоритм дій» та програма Urban Vision Lutsk.
