Яким може бути луцький парк-набережна, вивчали консультанти з партисипативного проєктування громадських просторів USAID «Dobre», з Києва та Львова: Анастасія Гулевата, Валерія Полянська та Павло Білик.
Зелена зона вздовж річки Стир у Луцьку має потенціал для створення сучасних громадських просторів, а територія вздовж вулиці Набережна може стати рекреаційним парком, що стане важливою частиною міського середовища.
У співдії з мешканцями міста експерти досліджували територію, обговорювали можливі функції парку та організували дизайн-сесію, де лучани ділилися ідеями та пропозиціями.
Дводенний урбаністичний воркшоп (практикум) відбувся в межах першого комплексного урбаністичного дослідження Луцька — Urban Vision Lutsk.
Його метою було: зібрати, зафіксувати і публічно прокомунікувати бачення, потреби та ідеї лучан щодо розвитку парку-набережної біля Стиру.
Завантажити повну презентацію результатів воркшопу можна за посиланням.
Як проходив урбаністичний практикум
- Провели онлайн-опитування (анкетування) мешканців для збору побажань і думок потенційних користувачів;
- Виконали аналіз отриманих даних і польове дослідження території;
- Провели SWOT-аналіз, мапування проблемних зон та точок можливого росту;
- Організували дизайн-сесію, у ході якої шість команд розробили власні мапи-концепції з пропозиціями для майбутнього облаштування парку.
Відповіді мешканців
Під час дослідження вдалося опитати 304 мешканці міста, серед яких переважають жінки (64% опитаних)та особи старші за 65 років (44%) і від 26 до 35 років (31%). Майже половина відвідує територію дослідження, більшість з опитаних не мають малолітніх дітей та домашніх улюбленців.
Анкетування показало, що для більшості респондентів територія набережної є цінною насамперед через її природні ресурси та асоціюється із відпочинком.
Найбільш пріоритетними вимогами лучан є безпека, а також благоустрій, зручність покриття, доступність та освітленість пішохідних маршрутів.
Багато опитаних вбачають набережну як простір для прогулянок, зустрічей з друзями та проведення часу з родиною. Проте природно-рекреаційна цінність залишається пріоритетною.
Що дослідили на місці
- Місцерозташування: поряд з центром міста. Високий рівень шуму від автомобілів та загазованості.
- Природа – потенціал, сонцезахист, свіже повітря, спокій, проте, на цей час ділянка занедбана, є аварійні та хворі дерева, болота, кропива, сухостої тощо.
- Стан: відсутність будь-якого благоустрою, освітлення, місць відпочинку. В темну пору дня знаходитися небезпечно.
- Ділянка: велика територія, високі перепади рельєфу, заболочені території, є озеро, висохле річище річки, велика різноманітність рослин, біорізноманіття.
- Проблеми з доступністю до ділянки та на ділянці.
- Існує багато точок доступу для води.
Пропозиції команд на дизайн-сесії
1. Інфраструктура для доступу та зв’язку
- Система пірсів та причалів на воді;
- Пішохідний міст через річку;
- Додаткові входи в парк та пішохідні зв’язки з навколишніми міськими просторами і центральною частиною міста.
2. Зонування території
- Поділ ділянки на активні та спокійні зони — від інтенсивних активностей до зон із мінімальним втручанням у природу;
- Зонування: воркаут, спорт, футбольне поле з природним амфітеатром, відпочинок, вуличне мистецтво, дитячі розваги, простори для лучників і рибалок.
3. Екологічність та збереження природи
- Мінімальне втручання в природні процеси;
- Використання каналу (старого річища) для зонування і створення бухти;
- Інтерактивні місця і освітні простори для вивчення флори і фауни.
4. Комфорт і соціальна інфраструктура
- Створення інфраструктури, включаючи інклюзивний підхід: кафе, вбиральні, система освітлення та комунікації;
- Зона для реабілітації та ментального відновлення.
10 висновків воркшопу
- Головною цінністю простору є природа, тому збереження середовища та сталої екосистеми є основним завданням при роботі з проєктом.
- Вода (річка, канал, озеро, заболочені ділянки) є точкою зросту. Територія має великий потенціал для розвитку водних видів спорту, рибальства, освітньої та дослідницької функцій, створення зон дитячих ігор, сімейного дозвілля та загалом зон відпочинку.
- Важливо наповнити простір життям і водночас не перенаситити функціями.
- У проєктуванні варто керуватись людиноцентричним та партисипативним підходами.
- Особливу увагу потрібно приділити доступності та інклюзивності простору.
- Контекст, функціональне та стилістичне наповнення прилеглих територій дають змогу підсилити позитивні характеристики простору, є потреба в додаткових пішохідних та візуальних зв’язках.
- Потенційні групи користувачів простору — різні за віком, потребами та інтересами.
- Розмір ділянки, вихідні дані та її характеристики дають змогу оптимального зонування з урахуванням цих умов. Є можливість умовного розділення території на тихі та більш активні зони.
- Простір має можливість надалі розвиватись вздовж річки Стир по обидва боки від мостів, що є великою перевагою для створення системи міського середовища.
- Є необхідність в інфраструктурі та благоустрої, рішення мають бути практичними в реалізації та подальшій експлуатації.
До слова, у травні 2024 року Луцьк переміг у міжнародному транскордонному проєкті Європейського Союзу в рамках програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027 «Дике життя у великому місті: охорона та промоція дикої природи та біорізноманіття у Луцьку та Жешуві».
В межах реалізації цього проєкту створять природний парк на території зеленої зони вздовж вулиці Набережна, яку архітектори і лучани дослідили під час воркшопу та внесли свої пропозиції щодо можливого розвитку цієї території.
Довідково:
Проєкт Urban Vision Lutsk реалізовують ГО «Urban Reform» , ORG та «місто.ребут» за ініціативи платформи «Алгоритм дій» та за сприяння Луцької міської ради.