Що спільного у Кремнієвої долини, BeCentral у Брюсселі, UNIT.City та «Промприладу» в Україні та Блечлі-Парку?
На конференції зі співпраці Великої Британії та України у Лондоні Катерина Бохинська, керівниця комунікаційного відділу «Алгоритму дій», ділилась досвідом створення креативного технологічного хабу в Україні — у Луцьку. Розбираючи досвід Кремнієвої долини, BeCentral у Брюсселі, UNIT.City та «Промприладу» в Україні, Катерина зупинилася на досвіді Блечлі-Парк. У колонці видання Speka розпоповіла що спільного у нас. Далі — дослівно від нашої комунікаційниці.
1939-1945 роки. Блетчлі-Парк — мальовничий маєток за 80 км на північний захід від Лондону. Зараз ми б називали його кібербезпековим чи інноваційним хабом, а тоді це був секретний проєкт британської розвідки з декодування шрифтів та сигналів. Там Алан Тюрінг (той самий, що розробив тест, який відрізнить штучний інтелект від людини) і його команда розшифровували ворожі повідомлення німецької машини «Енігма». Спойлер — їм вдалося. Вважається, що їхні зусилля скоротили Другу світову війну на 2-4 роки.
Три ключові чинники, які, на мою думку, визначили успіх Блетчлі-Парку і з яких нам варто повчитися.
Екосистема та партнерство
Успішне співробітництво між урядом Об’єднаного Королівства, університетами та Блетчлі-Парком стало основою для досягнення успіху. Наприклад, коли Тюрінг та його команда написали напряму Вінстону Черчиллю, він велів: «Віднині переконайтеся, що вони мають все, що їм потрібно у пріоритетному порядку, і повідомте мені про прогрес виконання». Це пришвидшило процес: від 1939 року з 200 осіб кількість спеціалістів збільшилася до 10 000 у 1944 році.
Сумно, але навіть зараз я стикаюсь з організаціями, які надають перевагу конкуренції, а не партнерству. А співпраця з державою часто сприймається як вирок.
Також відмінне розташування зі всіма житловими та робочими умовами, включаючи близькість до залізничних станцій та престижних університетів, як-от Оксфорд і Кембридж, сприяло успіху. Ми це спостерігаємо і в інших хабах, типу офісу Google. Така екосистема доводить, що навколишнє середовище і його зручність сприяють кращим результатам.
Найкращі таланти з різними навичками
Блетчлі-Парк залучали до співпраці не лише криптоаналітиків та математиків до декодингу, але й експертів у різних галузях. Шукали людей, що добре розвʼязують кросворди та головоломки, чемпіонів з шахів лінгвістів та навіть людей, які могли читати єгипетські папіруси.
Мовні навички французької, німецької та італійської відігравали важливу роль у розшифровці кодів та перекладі сигналів. Вважали, що різні точки зору і досвіди людей давали більше простору для розуміння німецьких машин.
До того ж дві третини працівників були жінками. Під час війни, коли чоловіки були на фронті, жінки взяли на себе відповідальність і стали ключовими для операцій Блетчлі-Парку. Те, що особливо актуально зараз усвідомлювати українцям.
Команда стратегічно налаштувала співпрацю не лише з топовими Оксфордом та Кембріджем, а й з найкращими європейськими університетами. Як казав Черчіль: «Підняли кожен камінчик, щоб віднайти найкращі таланти».
Вирішення реальних проблем
Блетчлі-Парк вирішував реальну проблему: розшифровував ворожі повідомлення, які, вважалось, неможливо розшифрувати і відігравали критичну роль для ухвалення військових рішень.
Звучить очевидно? Навіщо щось робити, що не приносить користі чи позитивного впливу? Хороше питання, але досить часто ми фокусуємося на тому, що приносить гроші або славу, самоствердження чи обкладинку на «Форбс», а не вирішуємо справжні проблеми. Давайте так не робити.
Блетчлі-Парк — це приклад того, що справжня інновація та впливові проєкти народжуються та розвиваються в екосистемі, партнерстві, інклюзії та з топовими талантами. Я згодна, що ще багато інших аспектів сприяли успіху проєкту, проте, ці три пункти точно будуть корисними для багатьох організацій, що роздумують над тим, як бути корисними та цінними Україні сьогодні.