Команди платформи «Алгоритм дій» та Літературної платформи «Фронтера» відвідали приватний літературний музей імені Григорія Кочура в Ірпені.
Це не просто будинок видатного перекладача, а простір, де зберігається пам’ять про людину, яка відкривала українцям світову літературу і водночас була частиною боротьби за культуру та свободу слова.
Хто такий Григорій Кочур
Григорій Кочур — видатний український поет, перекладач, історик і теоретик художнього перекладу, громадський діяч, дисидент.
Він перекладав українською твори письменників з 30 країн світу, серед них: Шекспір, Данте, Рільке та Бодлер.
Григорій Кочур був частиною дисидентського руху і сприяв утвердженню української культури через перекладацьку діяльність і літературну працю.
У його історії життя було й ув’язнення, і заслання, і каторжні роботи у концтаборах. Але й там він не покидав творчості.
Після першої хвилі арештів серед інтелігенції у 1965 році підписав протестний «лист 139», виступаючи на захист заарештованих діячів культури.
Підтримував молоде покоління «шістдесятників», таких як Василь Стус, Василь Симоненко, Ліна Костенко, Іван Дзюба, Іван Драч, Дмитро Павличко.
Після розвалу СРСР перед поліглотом, який знав тридцять мов, але ніколи не виїжджав за межі Союзу, нарешті відкрилися кордони. Він встиг відвідати три країни: Польщу, Чехію та США, де виступав з доповідями на наукових конференціях. Його супроводжувала невістка.
В Америку вони поїхали на запрошення Іллінойського університету. А у Чехії на авдієнцію до Кочура попросився Вацлав Гавел (чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст). Він знав про нього все. Західне радіо передавало.
Про музей
Музей розташований у будинку, де з 1962 по 1994 рік жив і працював Григорій Кочур. Вулиця, на якій він знаходиться, названа іменем поета. Літературний музей відкрили 1997 року діти Григорія Кочура, після його смерті, щоб продовжувати справу життя Кочура — сприяти розвиткові української перекладацької діяльності й загалом української культури.
У цьому будинку — тисячі книг, листи, захалявні книжечки й особисті речі Григорія Кочура, що перетворились в експозицію. А також тут представлена інформація про діяльність українських патріотів 60–70 років ХХ століття.
Щорічно в Ірпені на честь Григорія Кочура проходить міжнародний фестиваль письменників і перекладачів «Кочур-Фест». Фестиваль спрямований на популяризацію української літератури за кордоном, обмін досвідом між перекладачами та підтримку молодих українських авторів.
Чому «Алгоритм дій» і «Фронтера» поїхали в музей Кочура?
Відновлення пам’яті про важливих для Волині та України людей, відкриття забутих імен та культурна дипломатія — один із напрямків нашої роботи. Ми вивчаємо досвід роботи з культурною спадщиною інших — у січні 2025 наші команди відвідали Дім Франка. Це музей, розташований у сімейному будинку Івана Франка, у якому він мешкав з 1902 року. Сховище його спадщини та лабораторія франкознавчих досліджень.
Водночас ми реалізовуємо заходи, мета яких — відновлювати памʼять та звʼязок поколінь, розповідати лучанам про лучан. У січні 2025 спільно з командами Літературної платформи «Фронтера» та театру «Гармидер» ми організували «вірші. хліб. вино з Покальчуком та Шишком» — подію, присвячену двом визначним луцьким митцям, чиї імена вплинули на культурний ландшафт регіону та України.
Для нас важливо говорити про таких людей, берегти про них пам’ять і показувати світу, якими насправді були і є українці.